Співзасновник та генеральний директор компанії DevRain, регіональний директор в Microsoft, експерт з AI/ML, ну й звісно автор телеграм каналу Картофанчик, Олександр Краковецький, поділився у своєму Facebook профілі списком книг зі штучного інтелекту українською мовою, які з’явилися відносно недавно.
#1 Сумісний з людиною. Штучний інтелект і проблема контролю (Стюарт Рассел)
У нашому уявленні надлюдський штучний інтелект — це потужне цунамі, яке загрожує не лише роботі чи людським стосункам, а й усій цивілізації. Конфлікт між людьми та машинами — неминучий, а його фінал занадто передбачуваний. У цій книзі провідний дослідник Стюарт Рассел стверджує, що цього сценарію можна уникнути, однак ми маємо переосмислити штучний інтелект.
Автор описує короткострокові вигоди, які можна очікувати, і відкриття, які ще потрібно здійснити. Рассел припускає, що ми можемо перебудувати штучний інтелект на новій основі, відповідно до якої машини будуть стриманими, альтруїстичними й прагнутимуть досягати наших цілей, а не власних.
#2 Нік Бостром – «Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин»
Футурологи попереджають: штучний інтелект з’явиться вже у 2040–2050 роках. Та чи готовим до нього буде людство? Чи розіграється сценарій, не менш яскравий, як у блокбастерах: розумні машини повстануть проти людей і знищать їх? Професор Оксфорду Нік Бостром наголошує: тільки від нас залежить, до кращого чи гіршого призведе поява розумних машин.
#3 Макс Теґмарк – «Життя 3.0. Доба штучного інтелекту»
За час свого існування життя на Землі трансформовувалося кілька разів — від бактерій, чий розвиток повністю закодований у ДНК, до складніших організмів і зрештою людини, яка має вибір та майже миттєво пристосовується до нового середовища. Ця гнучкість дала змогу людству запанувати на Землі. Та попри значні прориви — мову, писемність, друкарський прес, сучасну науку, комп’ютери, — усі відомі нам життєві форми залишаються заручниками своєї біологічної «оболонки».
Наступний етап — це доба штучного інтелекту, Життя 3.0, що звільниться від біологічних кайданів еволюції й стане господарем власної долі.
#4 Емі Вебб – «Велика дев’ятка. Як ІТ-гіганти та їхні розумні машини можуть змінити людство»
У цьому виданні Емі Вебб пояснює, що таке ШІ та яку роль відіграла Велика дев’ятка (Google, Amazon, Apple, IBM, Microsoft, Facebook, Baidu, Alibaba, Tencent) у його розвитку; пропонує сценарії перебігу подій упродовж наступних 50 років; окреслює ризики переходу від штучного вузького інтелекту до сильного штучного інтелекту та штучного надрозуму; пропонує тактичні та стратегічні рішення проблем, які виникнуть за наведеними сценаріями, а також конкретний план перезавантаження сьогодення.
Ви знайдете відповіді на важливі запитання: ким насправді є корпорації Великої дев’ятки — новими месіями чи вершниками технологічного апокаліпсиса. І що чекає на світ, трансформований інтелектуальними системами, які не поділяють нашого бачення майбутнього.
#5 Кай-Фу Лі – «AI. Наддержави штучного інтелекту»
Чесно про те, кому загрожує втрата роботи через штучний інтелект та які економічні наслідки тягнуть за собою технологічні прориви. Що буде з людиною, коли штучний інтелект робитиме геть усе? Штучний інтелект змінює світ. Чи буде суперкомп’ютер правити світом? Що ми можемо зробити для того, щоб не лишитися позаду прогресу?
#6 Станіслас Деан – Як ми вчимося. Чому мозок навчається краще, ніж машина… Поки що
Автор цієї книжки розповідає, як біологічні процеси в мозку сприяють навчанню людини в різні періоди — від немовляти до дорослого. Він розписує, як за допомогою інтуїції діти «завантажують» свій мозок інформацією — і як це потім сприяє змінам в когнітивній функції мозку. Та ця книжка більше цікава тим, що показує, як така інформація про людський розвиток використовується у сфері розробки високих технологій, зокрема штучного інтелекту. Вчені намагаються повторити з роботом ті моделі розвитку, які властиві для людського мозку, але постійно стикаються з тим, що біологічні особливості виявляються більш розвиненими за технічні конструкти.
Людина насправді вчиться постійно. Попри травми й перешкоди. І якщо можна навчити навіть робота мислити більш зважено, то і будь-які людські когнітивні здібності можна удосконалити.