26 травня відбулася історична подія – ракета-носій Falcon 9 FT з першим ступенем B1063-2 вивела на орбіту 550 км, 53,0° чергову партію з 60 супутників. Місія Starlink-28 завершилася успіхом.
Восьмий успішний запуск за останні вісім тижнів в рамках однієї програми. Космічні апарати відправляються на орбіту з регулярністю авіарейсів. Вперше в історії людства.
Що сталося
Але головний успіх в іншому. Ці 60 супутників Starlink повністю заповнили Shell 1 (Шар 1) – низьку навколоземну орбіту з висотою 550 км і кутом нахилу 53,2°. Таким чином, супутникове угруповання покрило практично всю поверхню планети Земля.
Ілон Маск успішно завершив перший етап першої фази свого проєкту. Залишилося наповнити ще три таких шари і довести кількість супутників в угрупованні до 4408. Зараз в робочому стані знаходяться «всього лише» 1635 апаратів.
Але, як казав перший астронавт, що ступив на поверхню Місяця, Ніл Армстронг: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства».
На жаль, виходити в інтернет через Starlink можна лише в декількох обмежених по території зонах. У північній частині США, в південній частині Канади і в Великобританії. Справа в тому, що сигнал не передається між космічними апаратами.
Супутник працює, як ретранслятор, поєднуючи користувача з наземною базовою станцією. Тому для того, щоб вийти в інтернет через Starlink, необхідно знаходитися не далі, ніж в 1000 км від базової станції.
Проте це величезне досягнення. Побудувати наземні базові станції та отримати дозволи від місцевих регуляторів радіочастотного ресурсу – куди легше, ніж вивести на орбіту навіть десяток супутників.
Ілон Маск показав перший плавучий космодром SpaceX. Запуск з платформи запланований на 2022 рік
Shell 1: як зараз виглядає орбітальне угруповання Starlink
Як працює супутник – простими словами
Якщо з силою кинути камінь, він не відразу впаде на землю, а пролетить вперед. Чим більшу силу ви докладете, тим далі він впаде. Якщо додати каменю достатню швидкість, щоб він полетів за горизонт, то він перетвориться в штучний супутник Землі.
Радіохвилі поширюються в атмосфері приблизно зі швидкістю світла. Це дуже швидко, але навіть їм потрібен якийсь час, щоб пройти відстань від передавача до супутника, потім від супутника до наземної базової станції і вже потім, по наземним оптоволоконним кабелям – до сервера, на якому знаходиться сайт, який ви відкриваєте.
Супутник слід розташувати не далі, ніж в 1000 км від поверхні Землі. Чим ближче – тим краще. Орбіта в 550 км підходить просто ідеально.
Як літають супутники Starlink
Щоб утримати супутник на висоті в 550 км, йому необхідно надати швидкість в 7,7 км/сек (27 720 км/ч). Тоді повний оборот навколо Землі він буде здійснювати всього за 91 хвилину.
Для порівняння – сучасний авіалайнер Boeing 777 долає шлях у 5566 км з Лондона в Нью-Йорк за 6 годин 50 хвилин, а Супутнику Starlink для цього достатньо всього 12 хвилин.
Коли ви користуєтеся Інтернетом через термінал Starlink, ви контактуєте з одним супутником всього лише кілька хвилин. Не довше, ніж 4 хвилини і 8 секунд. Потім він ховається за горизонтом, а ви – перемикаєтеся на наступний. У листопаді минулого року інженери SpaceX зуміли вдвічі збільшити швидкість передачі даних, просто оптимізувавши цей процес перемикання.
Що таке Shell 1
Shell 1 або Шар 1 – це частина супутникового угруповання, що працює на одній висоті та з однаковим нахилом орбіти. В даному випадку – 550 км над рівнем моря і під кутом в 53,0 ° до екватора.
Ось, як виглядають орбіти всіх супутників, що входять в цей шар:
Ви, напевно, відразу помітили, що полярні «шапки» Землі залишилися непокритими. Ілон Маск ще раніше запустив 10 супутників в Shell 4 – на орбіту 560 км, під кутом в 97,6 ° до екватора
Тому вже зараз Starlink покрив всю поверхню Землі.
Весь Шар 1 поділили на умовні 72 площині і в кожну з них запустили по 33 супутника. Всього потрібно було відправити в космос 1584 апарату. Але, щоб уникнути можливих проблем, Маск вирішив збільшити це число до 1725.
Станом на кінець травня 2021 року, о Shell 1 знаходиться +1625 робочих супутників. І ще 100 апаратів вважаються неробочими. Частина з них не зуміла вийти на орбіту, інші ще знаходяться в процесі підйому або не відповідають на сигнали. Але, в будь-якому випадку, Ілон Маск навіть перевиконав план. У нього в першому шарі знаходиться 41 запасний супутник, готовий в будь-який момент замінити свого «колегу», що вийшов з ладу.
Що отримали користувачі
Тепер SpaceX може будувати базові станції в будь-якій точці світу і буквально за лічені дні надавати місцевим жителям широкосмуговий доступ в інтернет. Створивши глобальне покриття для свого супутникового угруповання, Ілон Маск отримав вагому моральну перевагу перед своїми конкурентами. І створив відмінні позиції для початку переговорів з місцевими регуляторами.
Першими доступ до Starlink отримали індіанські резервації у віддалених регіонах США. Тепер цим шляхом можуть пройти загублені в океані острова, такі як Піткерн або Острів Святої Єлени. Високогірні поселення, наприклад, Тібет або Памір. Або загублені в джунглях села, скажімо, розташовані у верхів’ях Амазонки.
Плани SpaceX
Очевидно, Ілон Маск чекатиме запити від влади. Щоб отримати від них гранти або пряме фінансування на розгортання базових станцій і виробництво користувальницьких терміналів.
На даному етапі SpaceX не можуть почати масове підключення користувачів. По-перше, на орбіті все ще мало супутників для того, щоб обслужити багато абонентів в одному регіоні. По-друге, – собівартість терміналу все ще висока для масового продажу. SpaceX платить не менше $2000 за комплект. А продає їх по $499. Тому отримання фінансування від влади виглядає цілком логічним і правильним.
Мрії збуваються
Те, що ще вчора здавалося неможливим, сьогодні перетворюється на буденність. Схоже, що інженерам вдалося вирішити проблему радіообміну між супутником і Землею в V-діапазоні. Це означає, що Starlink таки зможе реалізувати мрію середньостатистичного користувача.
Супутниковим інтернетом можна буде користуватися прямо з мобільного пристрою. Це буде схоже на Wi-Fi мережу, яка покриває всю поверхню планети Земля.
Побудова мережі Starlink імовірно завершиться до кінця 2027 року. Тобто, нам залишилося чекати близько шести років.
Тепер зрозуміло, чому Ілон Маск говорив про третю фазу і запуск понад 40 000 супутників. Після завершення другої фази (12 000 космічних апаратів на орбіті) мобільний інтернет з космосу можна надати порівняно невеликій кількості користувачів. Двом-трьом десяткам мільйонів.
А в міру збільшення кількості супутників вартість пристроїв, підключення та щомісячної абонплати буде падати. І кількість користувачів, які зможуть дозволити собі підключитися до Starlink, буде рости.
Кожен з нас зможе користуватися супутниковим інтернетом зі свого смартфона. І ця послуга навряд чи буде коштувати дорожче, ніж доступ в мережах 5G.
Google дивиться в майбутнє і укладає договір зі SpaceX про використання Starlink
У пошуковій корпорації зрозуміли, які можливості відкриває проєкт Ілона Маска. Тому в середині травня «хмарний» підрозділ Google оголосив про перемогу в тендері та укладення угоди зі SpaceX.
Зі свого боку Google надасть доступ до власної оптоволоконної мережі (однієї з найбільших в світі). Тобто, сигнал зі супутника Starlink буде «опускатися» на Землю і далі йти до серверів по оптоволоконним кабелям Google.
А SpaceX розмістить свої наземні базові станції в дата-цетрі, що належать Google.
Таким чином, ми ще швидше зможемо відкривати Таблиці або Документи Google, завантажувати відео з YouTube або користуватися іншими сервісами корпорації.
Більше всіх від угоди виграють прості користувачі. Якщо Starlink буде працювати тільки з Google, то у Amazon і Microsoft просто не залишиться іншого виходу. Компаніям доведеться будувати свої супутникові угруповання. Значить, конкуренція на ринку сильно зросте. А вартість доступу до супутникового інтернету – впаде.
Джерела
https://www.tesmanian.com/blogs/tesmanian-blog/link
https://spotme.ua/starlink-info
https://en.wikipedia.org/wiki/Starlink
https://en.wikipedia.org/wiki/Orbital_elements#Keplerian
https://en.wikipedia.org/wiki/Iridium_satellite_constellation
https://en.wikipedia.org/wiki/V_band
https://en.wikipedia.org/wiki/V_band