Через кілька тижнів в Україні запрацює те, що у світі вже кілька років називають фінансовою революцією — Open Banking. Ідея проста, але ефект — тектонічний: банки перестають бути монополістами на дані своїх клієнтів та відкривають їх для сторонніх постачальників фінансових послуг (Third Party Providers — TPP).
Учасники ринку — Національний банк, комерційні банки, технологічні провайдери — готуються до запуску як до фінального екзамену: синхронізують технології, узгоджують нормативку, тестують безпеку. Але справжня інтрига почнеться після офіційного старту.
Європа як дзеркало майбутнього
Україна має унікальну перевагу: ми бачимо, як цей ринок розвивався у ЄС. Там Open Banking стартував кілька років тому, і зараз його статистика — це не просто цифри, а сценарій, за яким піде і наш фінтех.
- Німеччина — абсолютний лідер: 34 локальні TPP, загалом 162 (разом з іноземними), що лише на два менше, ніж у 2024-му.
- Франція і Швеція йдуть слідом — 32 і 31 TPP відповідно.
- Італія та Бельгія ділять другу і третю сходинки за кількістю зареєстрованих TPP — 161 та 159.
- Ринок очищується: у першому кварталі 2025-го 20 компаній у 12 країнах втратили ліцензії на відкритий банкінг — удвічі більше, ніж за попередні три місяці.
- Глобалізація зростає: частка TPP, які реєструють свої послуги одразу на кількох ринках, зросла з 56% до 58%. 92% усіх TPP у ЄС регулюються не у своїй країні.
Ці дані означають одне: ринок Open Banking — це глобальна гра без захисних кордонів.
Що чекає Україну після серпня
Експерти прогнозують кілька ключових тенденцій:
- Домінування іноземних гравців
TPP із Європи та світу активно заходять на нові ринки, використовуючи масштаб, ресурси і технологічну перевагу. Україна стане одним із таких ринків. - Конкуренція за якість, а не за доступ
Локальним компаніям доведеться знижувати ціни, впроваджувати нові фінансові сервіси та досягати рівня міжнародних стандартів безпеки. - Регуляторний виклик
Оскільки більшість гравців у ЄС працюють під контролем іноземних органів, українським TPP доведеться адаптуватися одразу до кількох юрисдикцій. - Можливі альянси
Щоб вижити, місцеві гравці можуть об’єднуватися з глобальними компаніями, отримуючи доступ до їхніх технологій і клієнтських баз.
Скільки гравців реально буде в Україні
Є простий метод оцінки: взяти співвідношення кількості локальних TPP до населення у найбільших країнах ЄС і масштабувати його на українські реалії. За цією логікою, на українському ринку працюватиме 40–45 локальних TPP. Але досвід Європи показує: через 2–3 роки ця цифра може скоротитися на третину.
Інфраструктура — ключ до виживання
Відкритий банкінг неможливий без технологічної «шини», яка з’єднає всі банки, TPP і фінтех-сервіси в єдину екосистему. Одним із тих, хто вже інвестує в цю інфраструктуру, є UPC. На базі платформи OneLinkUA компанія створює єдиний HUB для Open Banking України — точку входу, яка забезпечить стандартизовану, безпечну та безперебійну комунікацію між усіма учасниками ринку.
Цей підхід дозволить стартапам і великим фінансовим компаніям швидко запускати продукти, не витрачаючи ресурси на складну інтеграцію.
Ризики і шанси
- Ризик №1: втрата частки ринку через агресивний захід міжнародних TPP.
- Ризик №2: невідповідність локальних сервісів глобальним стандартам.
- Шанс №1: створення унікальних продуктів, адаптованих під українського споживача, яких не запропонують глобальні гравці.
- Шанс №2: вихід українських TPP на закордонні ринки через партнерства.
Open Banking в Україні стартує лише на кілька років пізніше за ЄС. Це означає, що ми отримуємо шанс почати одразу з більш зрілої моделі, уникаючи помилок піонерів. Але це й означає, що часу на розкачку не буде. Конкуренція почнеться з першого дня, і переможуть не найбагатші чи найбільші, а ті, хто швидше за інших адаптується і мислить глобально.