Літо 2025 року стало символом того, що Україна вже не лише полігон для новітньої зброї, а й одна з найдинамічніших технологічних лабораторій світу. Тут тестують космічний мобільний зв’язок, створюють дрони-перехоплювачі вартістю як старий iPhone, а найбільший телеком-оператор готується вийти на Nasdaq. Усе це — на тлі війни, коли технології народжуються під звуки сирен, а інновації проходять стрес-тест у найекстремальніших умовах.
Starlink direct-to-cell: орбітальна вежа мобільного зв’язку
У серпні Україна стала першою країною Східної Європи, де протестували Starlink direct-to-cell — супутниковий зв’язок, який працює без жодних наземних вишок. Під час тесту у Житомирській області міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і CEO Kyivstar Олександр Комаров обмінялися SMS-повідомленнями, які пройшли напряму через супутник.
«Ми отримали сигнал без інтернету, без 4G. Це зовсім інший рівень незалежності від інфраструктури», — сказав Комаров Reuters.
Запуск для широкого користувача заплановано вже на кінець 2025-го, а мобільний інтернет через супутник очікується у 2026-му. Для країни, де обстріли регулярно знищують вишки та кабелі, ця технологія може стати справжнім «кібербункером» для зв’язку.
Sting: український дрон-мисливець на швидкості кулі
Тим часом у небі точиться інша технологічна революція. Стартап Wild Hornets показав дрон-перехоплювач Sting, який розганяється до 315 км/год — швидкість сучасного швидкісного потяга.
Ціна одного Sting — лише $2 500, у десятки разів дешевше за ракети, які доводиться витрачати для збиття Shahed. Перші сотні вже працюють на фронті, знищивши понад сотню ворожих дронів.
«Це гра у кішки-мишки, де ми стаємо кішкою», — зазначив співзасновник компанії у Business Insider.
Президент Володимир Зеленський поставив завдання: виробляти до 1 000 таких дронів щодня. Якщо темпи збережуться, український дрон-щит стане одним із найбільш масштабних проектів оборонних технологій у світі.
IPO Kyivstar: український телеком на глобальній біржі
Інновації не обмежуються військовим фронтом. Найбільший мобільний оператор країни, Kyivstar, готується стати першою українською компанією на Nasdaq.
Завдяки угоді зі SPAC компанія планує залучити від $50 до $200 млн. Материнська VEON вже гарантувала $52 млн інвестицій. Це сигнал інвесторам: попри війну, український бізнес здатен інтегруватися у світовий фінансовий ландшафт.
«Ми хочемо показати, що український телеком не лише витримує удари, а й створює майбутнє», — заявив Комаров Reuters.
Цей крок може стати переломним для всього ІТ-ринку: відкриваючи двері іншим українським компаніям у глобальні інвестиційні екосистеми.
Uspacy: SaaS із Дніпра з планами на Європу
Ще одна історія з цивільного фронту технологій — український стартап Uspacy, який розробляє цифровий робочий простір для бізнесу. У серпні компанія залучила €420 000 інвестицій у pre-seed раунді.
До угоди увійшли €250 000 від естонського фонду Startup Wise Guys та низки українських бізнесів. Ще понад €170 000 Uspacy отримав у вигляді грантів від Google for Startups, Seeds of Bravery, Glovo Startup Lab та Українського фонду стартапів. Загальна оцінка компанії після раунду склала €5 млн.
«Ми бачимо великий потенціал цього продукту на міжнародному ринку. Українські SaaS-компанії здатні грати у світовій лізі», — заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров Mezha.Media.
Uspacy планує витратити інвестиції на розвиток продукту, маркетинг в Україні та Польщі, а також закласти фундамент для масштабування. Компанія вже стала одним із переможців програми Glovo, отримавши стажування у Барселоні та грант у €10 000.
По суті, це спроба створити «український Notion з елементами CRM»: платформа об’єднує інструменти для управління клієнтами, аналітики, маркетингу та комунікацій в єдиний цифровий офіс.
«Дія.Картка»: мультирахункові виплати у смартфоні
У серпні Мінцифра презентувала ще один цифровий продукт — «Дія.Картку», мультирахунковий фінансовий інструмент, який можна відкрити у кілька кліків у застосунку «Дія» або через банки-партнери (ПриватБанк, Monobank, Кредит Дніпро).
Як пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, картка призначена для отримання усіх державних виплат: від допомоги внутрішньо переміщеним особам і пенсій до військових облігацій і міжнародної допомоги.
«Дія.Картка працюватиме для всіх держвиплат і послуг. А кількість банків-партнерів буде тільки зростати», — зазначив Федоров у своєму Telegram.
На сьогодні на неї вже можна отримувати такі виплати: «єКнига», «єМалятко», військові облігації, «Ветеранський спорт», допомогу по безробіттю, допомогу ВПО, пенсії, виплати від міжнародних організацій. Незабаром додадуть і програму «Пакунок школяра».
Важливий нюанс: національний кешбек і програма «єВідновлення» поки що залишаються окремими й не інтегровані в мультирахункову систему.
По суті, «Дія.Картка» — це державний суперфінтех, який робить бюрократію схожою на banking-as-a-service.
Стратегія WINWIN — амбітна roadmap до 2030
Україна звикла до виживання у кризах, але тепер робить ставку на інновації як на ключ до глобального прориву. У липні Міністерство цифрової трансформації представило WINWIN Global Innovation Strategy — документ, який окреслює бачення розвитку країни до 2030 року. Його завдання не просто надолужити втрачений час, а поставити Україну у першу лігу регіональних інноваційних хабів.
Що передбачає стратегія:
-
Вихід на нові ринки — підтримка стартапів у масштабуванні на Європу, США та Азію.
-
Залучення інвесторів — створення умов, щоб венчурний капітал заходив в Україну не епізодично, а системно.
-
Цифрова економіка — розвиток ІТ-екосистеми, gov-tech та fintech-рішень як драйверів ВВП.
-
Deep-tech напрямки — штучний інтелект, big data, біотехнології та робототехніка у фокусі державної підтримки.
«WINWIN — це не просто стратегія про технології. Це про амбіцію зробити Україну країною, де створюють рішення світового рівня, а не лише користуються чужими» — пояснює міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
У світі, де інновації стали геополітичною зброєю, Україна прагне закріпити себе не як “ринок аутсорсу”, а як фабрику стартапів із глобальною вартістю. WINWIN вписується у ширший контекст — від розвитку оборонних deep-tech стартапів до підтримки civil-tech рішень.
Цифрова стратегія до 2030 року стає сигналом для інвесторів: країна робить ставку на масштабовані інновації, а не на короткострокові дотації.
Роботи на землі: помічники на війні
Наземні роботи в Україні виконують десятки функцій: доставляють боєприпаси, евакуюють поранених, проникають у небезпечні зони. Але практика показує — універсальність має свої обмеження. У високу траву чи хаотичний ландшафт роботи поки що «сліпнуть».
Втім, саме українська війна стала полем для вдосконалення: розробники отримують прямий фідбек від військових і одразу змінюють алгоритми. За кілька років ці машини можуть стати повноцінними автономними підрозділами на полі бою.
Чому це важливо
-
Комунікація: Starlink direct-to-cell забезпечує незалежність зв’язку від фізичної інфраструктури.
-
Оборона: Sting доводить, що високотехнологічна зброя може бути доступною й масовою.
-
Інвестиції: IPO Kyivstar відкриває нову сторінку українського бізнесу у світі.
-
Робототехніка: наземні системи стають «польовими лабораторіями», де формується майбутнє війни.
Погляд у майбутнє
Україна сьогодні — це місце, де технології не просто тестуються, а виживають у найжорсткіших умовах. Від дронів-мисливців до космічного мобільного інтернету, від IPO на Nasdaq до роботів на полі бою — усе це свідчить: країна перетворюється на глобальний R&D-хаб.
І якщо Wired любить писати про точки зіткнення технологій та культури, то в Україні ця точка сьогодні — війна. Вона робить стартапи зрілими, а компанії — глобальними.