Взагалі, прокрастинація не може бути вашим другом, якщо ви хочете стати успішною людиною. Але, за словами доктора Еллен Хендріксен, клінічного психолога в Центрі Тривожності та Пов’язаних з цим Розладів Бостонського університету, існує лише три основні типи прокрастинаторів. Якщо ви визначите, до якого типу належите, в майбутньому вам буде простіше взяти на себе відповідальність за необхідні справи і завершити завдання, коли це потрібно.
1. Той, хто уникає.
Ви відкладаєте речі тільки тому, що вони змушують вас почуватись погано, чи то викликають специфічні емоції – тривогу, нудьгу, пригніченість або смуток. Це базується на принципі задоволення, викладеному Зигмундом Фрейдом, який говорить, що люди мають природне прагнення шукати те, що допоможе відчувати себе добре, і уникати будь-яких болючих моментів. Ця стратегія не завжди є цілком успішною, вважає Хендріксен. Ви можете відчувати негативні емоції через зволікання, наприклад, стрес від необхідності стискати роботу в більш короткий термін.
Ви належите до цього типу якщо:
- Ви відкладаєте небажані завдання далеко в майбутнє або переконуєте інших, що на них немає часу.
- Ви розміщуєте елементи, пов’язані з роботою так, щоб ви не могли їх візуально бачити.
- Ви хвилюєтеся, коли інші говорять про роботу, яку ви уникаєте.
- Ви виправдовуєтесь, чому робота досі не виконана.
- Ви робите багато списків справ, щоб переконати себе, що є інші пріоритетні завдання.
- У вас є проблема з розробкою конкретного плану, оскільки він зробить можливим виконання справи.
Ви можете змінити це таким чином:
- Поділіть роботу, якої ви боїтеся, на менші завдання, які не здаються настільки страшними.
- Знайдіть приятеля, який зможе вас підбадьорити та уособлювати певну відповідальність для вас.
- Усвідомте конкретні причини, чому робота, здається, не привабливою для вас.
- Визначте всі переваги успішного виконання справи.
- Визначте всі навички або знання, які дозволяють вам виконати це завдання.
2. Оптиміст
Ви постійно думаєте, що завдання не займе так багато часу, як це відбувається насправді, або що у вас є більше часу, щоб його виконати чи закінчити. Дослідження Джеффа Конте, психолога з Державного університету Сан-Дієго, визначає оптимізм як ключову рису тих, хто хронічно запізнюється. Дослідження також показує, що деякі люди насправді сприймають час по-різному і відчувають, що він йде повільніше, ніж це є насправді.
Ви, напевно, оптиміст, якщо:
- Інші кажуть вам, що ви занадто впевнені (або менш люб’язно, бредово).
- Ви відкидаєте попередження інших про терміни або наслідки, припускаючи, що ці наслідки не відбудуться і тому не варто турбуватися.
- Ви не бачите реальної картини часу, коли ваша прокрастинація призвела до негативного результату.
- Ви майже ніколи не створюєте план Б.
- Ви спочатку вражаєте інших своїм ставленням, тільки щоб вони зрештою не могли рекомендувати вас як людину, яка не завершує своїх справ.
Ви можете виправити поведінку:
- Регулярно встановлюйте якісь ненав’язливі сповіщення, щоб ви більш реально відчували плин часу.
- Запитуйте інших про планування справ; створюйте свій щоденний список завдань, використовуючи їхню оцінку необхідного часу, а не власну.
- Використовуйте сервіси запису використаного часу або інші інструменти для контролю показників, які можуть підтвердити ваші часові витрати або час, який не використовується.
- Визначити конкретні “точки неповернення” в календарі, коли певні наслідки неможливо буде оминути; створити короткий план дій для уникнення кожного наслідку.
3. Шукач задоволення
Ви не робите того, що повинні робити, поки не відчуєте натхнення на цю роботу, яке не завжди приходить. Тут справа не стільки в уникненні роботи, скільки в свідомому виборі того, що вам більше подобається. Як зазначає Хендріксен, це погано, тому що інші можуть бути розчаровані і сприймати це як вашу слабкість, що може породити невдоволення і створити вам репутацію слабака.
Ви, напевно, шукач задоволення, якщо ви
- Регулярно не підтримуєте ідеї або шукаєте їм альтернативи.
- Маєте дуже мало терпіння, коли робота вам не подобається.
- Приймаєте менталітет «жити одним моментом» і тому не витрачаєте багато часу на роздуми або планування.
- Ви часто спрямовуєте розмову на тему, яка вам подобається та буде цікавою.
- Інші описують вас як «ледачий» або «неуважний», але ніяк не «нездатний».
Ви можете змінитись, якщо ви
- Нагороджуйте себе кожного разу, коли ви виконуєте роботу, яку б краще далеко відклали.
- Зупиняйтесь на тому, що є корисним або найбільш вигідним в цьому процесі.
- Робіть невеликі перерви в роботі, щоб зробити те, що вам подобається, і щоб весь день не здавався вам безпросвітним періодом катувань.
- Будьте чесними з собою, натхнення на певну роботу може ніколи і не з’явитись; зосередьтеся на тому, як ви будете відчувати себе після того, як успішно позбудетесь цього завдання.
- Знайдіть способи включити в роботу те, що вам подобається, наприклад, використовувати певний інструмент або працювати в певному місці.
Незалежно від того, який тип прокрастинації вам дістався, можливість робити те, що потрібно, коли це потрібно, – це фантастична мета. Якщо ви реалістичні і запрошуєте інших підтримати вас на шляху досягнення цієї мети, це взагалі не буде проблемним.