Якщо ви хочете вивчити іноземну мову або засвоїти складну тему, спробуйте потренувати свою пам’ять за допомогою флеш-карток. Цим методом поділився дослідник фонду Y Combinator Майкл Нільсен (він ще й автор книг на такі складні й заплутані теми, як квантові обчислення і нейронні мережі). Його поради швидко набрали популярність серед стартаперів Кремнієвої долини. Розповідаємо про цей метод докладніше.
Карткові «фокуси»
Вперше Нільсен став використовувати флеш-картки два роки тому (він використовував додаток Anki, але існує безліч інших варіантів). З того часу йому вдалося освоїти інформацію з більш ніж 9 тисяч карток, які він переглядав, паралельно займаючись буденними справами: стоячи в черзі за кавою або перебуваючи в транспорті. За словами Нільсена, кожен день на перегляд карток у нього йде в цілому близько 20 хвилин.
Результати вражають. Майкл користувався картками, коли хотів зрозуміти принцип роботи штучного інтелекту в логічній настільній грі Го на прикладі програми AlphaGo – річ не з простих. Він по кілька разів читав одну і ту ж статтю, а потім виносив важливі для розуміння уривки на картки та переглядав їх до тих пір, поки не засвоював матеріал повністю. Таким же способом він запам’ятав зміст невеликої книги.
Нільсен вдається до цього методу, коли потрібно запам’ятати орієнтири та місця в районах, де він буває нечасто. Дослідник запевняє, що одного разу вивчена по флеш-картках інформація залишається в пам’яті назавжди.
Ставте правильні питання
Правила Нільсена прості: якщо якесь знання допоможе йому заощадити в майбутньому 5 хвилин – варто записати це на картку. Тому що в цілому на заучування матеріалу таким чином піде приблизно стільки ж часу. «Перегляд картки не займе і п’яти хвилин, а інформація залишиться в пам’яті надовго, тобто потрібні лічені хвилини, щоб запам’ятати щось назавжди», – стверджує Нільсен.
Чому цей метод ефективний і підійде всім? Повторення за картками залучає кілька значущих аспектів роботи мозку, а саме:
Повторення з перервами. Нільсен впевнений, що саме завдяки нормуванню він досяг успіху в освоєнні матеріалу. Дослідження багато разів підтверджували: ми краще сприймаємо інформацію, коли не просто повторюємо її, а розраховуємо час для відпочинку між заняттями та даємо мозку можливість обробити дані.
Наприклад, у того, хто вперше вирішить прокотитися на гіроскутерові, спочатку, швидше за все, не буде ніякої впевненості в рухах. Але варто лише взяти 15-хвилинну перерву і знову повернутися до справи, як мозок тут же адаптується до ситуації та систематизує досвід першого «заїзду». Раптово управління цим складним транспортним засобом може перетворитися в досить просте заняття.
Повторення допомагає утримати інформацію в пам’яті, а повторення з перервами дає мозку час її засвоїти. Ця корисна комбінація допомагає вивчити та запам’ятати дані майже будь-якого типу.
Активне згадування. Краще, щоб на верхній стороні картки було питання, а на зворотному – відповідь (якщо ви користуєтесь додатком, вона може бути прихована). І не поспішайте її перевертати! Коли ви читаєте питання – робите уявне зусилля, щоб згадати відповідь, і тільки потім дивіться на зворотний бік картки.
Те зусилля, з якими ви копаєтеся у власній пам’яті, і є активне згадування. Воно сприяє навчанню куди більше, ніж просте читання тексту або вибір запропонованих відповідей в тесті.
Мета пізнання. Так називають процес роздумів про пізнання, який теж сприяє кращому засвоєнню матеріалу (доведено дослідженнями). В описі до додатка Brainscape йдеться: вивчаючи щось по флеш-картках і перевіряючи відповіді, ми постійно запитуємо себе, наскільки близькі були до записаного на звороті. Знали ми це чи просто вгадали?
Спроба зрозуміти, звідки нам відомо правильну відповідь – теж форма метапізнання, яка допомагає знання вкоренитися в пам’яті. І це ще одна причина почати користуватися картками для вивчення всього, що вам до цього не давалося.
В одному з твітів Нільсен пише, що флеш-картки «систематизують пам’ять і не дають їй працювати за принципом випадкового знання». Зараз він упевнений, що може легко завчити необхідний матеріал. «Тепер запам’ятати щось – лише питання вибору», – написав Майкл.