У наш час схематизоване зображення усміхненого обличчя, відоме як смайлик, поширилося настільки широко, що без нього важко уявити собі сучасне життя. Його можна побачити в різноманітних місцях. Починаючи від парканів і стін та закінчуючи діловим листуванням. За деякими даними, історія смайлика почалася ще в стародавньому світі. Правда, чи вкладали древні люди в смайлик той же сенс, що і ми, – невідомо.
Історики та археологи виявили кілька зображень, що нагадують сучасний смайлик. Наприклад, у 2017 році в Туреччині був знайдений глечик з нанесеним символом, схожим на смайлик. Вчені вважають, що глечик був виготовлений приблизно в 1700 році до н.е. Чеський монах Бернард Хеннет, що жив в 18 столітті, використовував символ, схожий на смайлик як підпис. А данський поет Йоханнес Вільгельм Йенсен малював веселі та сумні обличчя у своїх листах, щоб передати свої емоції.
Варто зауважити, що всі ці символи хоч і були схожі на сучасний смайлик, таким не були. Сучасне зображення у вигляді жовтого кола з двома точками очей і дугою, що позначає рот, з’явилося дещо пізніше.
Новітня історія смайлика
Історія смайлика, яким ми його знаємо сьогодні, почалася в 1963 році. І пов’язана поява «щасливого обличчя» з не найщасливішими подіями.
Символ створив американський графічний дизайнер Харві Болл. Він розробив смайлик для компанії State Mutual Life Assurance Company. Вона виявилася об’єктом недружнього поглинання. І працівники компанії тривожилися за свої робочі місця і за своє майбутнє. Загалом, вони перебували у важкому психологічному стані, а смайлик повинен був хоч якось підняти їхній дух.
Харві Болл витратив близько десяти хвилин на те, щоб намалювати символ. За свою роботу він отримав 45 доларів. В наш час, це приблизно 500 доларів. За десять хвилин роботи зовсім не погано. Але це незначна сума, якщо врахувати комерційний потенціал смайлика, який розкрився дещо пізніше.
Смайлик помістили на значки та почали поширювати серед працівників State Mutual Life Assurance Company. Зображення сподобалося людям. Незабаром його почали поміщати не тільки на значки, але й на інші аксесуари. У символа тоді ще не було офіційного імені. Він був відомий просто як «that little smiley fella» (цей маленький усміхнений хлопчина).
Харві Болл не став реєструвати смайлик як торгову марку. Через вісім років замість нього це зробив французький журналіст Франклін Лауфрані. З цього моменту починається офіційна історія смайлика. Тоді ж з’явилося і його офіційне ім’я «Смайлик» (Smiley), використане для реєстрації торгової марки.
Франклін Лауфрані став використовувати смайлик у своїх публікаціях в газеті France Soir. За допомогою символа він виділяв хороші або кумедні новини.
Ніхто не знає, що в коробці: як іграшки по $8 допомогли 33-річному китайцю стати мільярдером
Смайлик – проста ідея, яка приносить більше чверті мільярда на рік
У 1980-х смайлик став набувати надзвичайну популярність. Виробники прагнули поміщати його на футболки, кружки, ручки, тарілки для фрісбі тощо. Так символ почав приносити Франкліну Лауфрані чималі доходи.
Разом зі своїм сином Ніколя Лауфрані він заснував компанію SmileyWorld Ltd. Права на використання смайлика належать цій компанії більш ніж у 80 країнах світу.
Компанія працює в такий спосіб. Вона досліджує тенденції моди та розробляє принти на основі смайлика з урахуванням цих тенденцій. Якщо популярне строге і чорно-біле, вона розробляє строгий і чорно-білий смайлик. Коли в моду входить леопардове забарвлення, – створює леопардовий принт тощо. Потім принти пропонуються різним виробникам. З тими, хто зацікавився, укладають ліцензійну угоду. Таким чином компанія заробляє близько 265 млн доларів на рік.
Зовсім непогано для примітивного значка, що складається з чотирьох елементів та намальованого за 10 хвилин.