Партнер Pragmatech Ventures і керівник стартап-студії Pragmatech Studio Ігор Соколов в колонці для AIN.UA розповів про особливості різних екосистем для стартапів (інкубатори, акселератори, студії), їхні відмінності та завдання. Ми в UAspectr ділимося найцікавішим з вами.
Думаєте про створення стартапу? Тоді вам потрібно буде зібрати хоча б кілька елементів з наступного списку: команда, ідея, стартовий капітал, досвідчений вчитель, бізнес-модель, ринкова експертиза. Не варто хвилюватися завчасно – багато що з цього можна знайти в спеціальних екосистемах для стартапів: інкубаторах, стартап-студіях, акселераторах. Розберімось, чим вони один від одного відрізняються.
Коротко
- Інкубатори допоможуть підприємцям на ранній стадії – пройти від ідеї до proof of concept.
- Акселератори ж орієнтовані на команди вже з працюючим продуктом (прототипом) і допомагають їм масштабуватися.
- Стартап-студії створюють бізнеси з нуля, в основному, використовуючи внутрішні ресурси, накопичений досвід і надаючи максимум підтримки підприємцю.
А тепер докладніше.
Інкубатори: «бізнес-теплиці»
Що роблять
Фокус інкубаторів стартапів – зробити проєкт по суті з нуля. Ці організації допомагають фаундерам зібрати команду і знайти перших клієнтів. Як правило, в інкубаторів є своя конкретна ніша – наприклад, маркетплейси, hardware, B2B Enterprise-рішення і так далі.
Простіше кажучи, це теплиця – сприятливі умови для підприємців-початківців. Інкубатори роблять чимало для того, щоб команда не здалася завчасно і створила рішення, яке можна показувати клієнтам:
- навчають адміністративної сторони бізнесу;
- надають менторів з маркетингу, продажів, розробки продукту;
- при необхідності надають приміщення і так далі.
Що з часом
Завдання інкубатора – допомогти стартапу пройти шлях від ідеї до MVP, або навіть до готовності вийти на ринок, тому передбачити точні терміни складно. В основному вони працюють за досить гнучкою схемою протягом від трьох до шести місяців, у виняткових випадках й довше.
Тому інкубатори заздалегідь очікують як декількох ітерацій в розвитку проєкту, так і можливих різких поворотів.
Що з фінансами
Інкубатори не завжди надають капітал фаундерам – а коли це відбувається, кошти нерідко перераховуються «порційно». Багато організацій такого типу просять команду показати значущі досягнення на різних етапах – і прогрес “винагороджується” фінансуванням. Підтримка в інкубаторах здійснюється за частку в проєкті.
Втім, є інкубатори, які не беруть частку в проєкті за послуги – найчастіше це державні або університетські програми.
Логіка фінансування в тому, щоб допомогти стартаперам не зробити помилок новачків і тим самим збільшити шанси на успіх бізнесу в самому початку шляху.
Кому варто йти: починаючим підприємцям з ідеєю, але без досвіду.
Акселератори: «стартап-університет»
Що роблять
Мета акселератора – прискорити розвиток стартапів. Тут вже немає «тепличного» підходу інкубатора:
- сюди вважають за краще брати проєкти з прототипами рішень або готовими продуктами;
- часто тут досить жорсткий відбір – в акселератор, як і в університет, ще потрібно «вступити»;
- акселератори готують стартапи до інституціонального капіталу, допомагаючи сформувати валідну і масштабовану бізнес-модель;
- мова вже не про перші кроки, а про підготовку до масштабування.
Хороший акселератор також стає майданчиком для побудови зв’язків інвесторів і фаундерів. На основі таких знайомств і виникає синергія для подальшого розвитку.
Що з часом
У акселераторах робота йде за програмами з чітко визначеними термінами: в них стартапи отримують підтримку менторів та експертів для виходу на рівень повноцінного, готового до ринку продукту. Йдеться як про маркетинг і продажі, так і про юридичні питання. Як правило, тривають такі програми від декількох місяців до пів року.
Фіналом акселерації стає demo day. На ньому стартапери – «випускники» презентують свої проєкти перед інвесторами. По суті, це початок кампанії по залученню фінансування.
Що з фінансами
На ринку є дві основні моделі акселераторів: equity і non-equity. Якщо перші відбирають компанії для участі та інвестують в них (типовий чек $50 000-100 000) в обмін на частку (як правило, до 10%), другі – грошей не дають, але і частки в проєкті не вимагають. Більш того, участь в non-equity акселератор зазвичай платна, якщо він не фінансується non-for-profit організаціями (наприклад, освітніми установами) або державою.
Окремо варто згадати корпоративні акселератори – в них відбирають проєкти, які мають синергії з великими компаніями, які й оплачують процес.
Кому варто йти: тому, у кого вже є команда, готовий прототип і прийшла пора зробити ривок.
Стартап-студія: «фабрика бізнесів»
Що роблять
Якщо інкубатори та акселератори на українському ринку відносно відомі, зі стартап-студіями ситуація інакша. Цей формат ще мало відомий місцевим підприємцям – і ми в Pragmatech Studio збираємося це змінити.
Завдання стартап-студії – зібрати команду підприємців і створити з ними бізнес з нуля:
- в студії постійно генерують і валідують бізнес-ідеї;
- люди ззовні можуть приходити без ідеї – їм запропонують реалізувати одну зі створених студією. Від кандидатів очікують підприємницького духу, бажання будувати та розвивати бізнес;
- експертиза студії допомагає мінімізувати ризики для стартапу і підвищити його шанси на успіх;
- команда студії спільно з підприємцями розвиває ідею в життєздатний бізнес: від надання приміщення до менторської та операційної підтримки.
Студії об’єднують ряд переваг інкубаторів та акселераторів, при цьому, будучи готовими більше вкладати в розвиток проєкту. Варто врахувати, що при цьому студії отримують більшу частку в бізнесі, ніж при розвитку проєкту в інкубаторі або акселератор.
Попросту кажучи, якщо ви придумали новий Netflix або TikTok – вам в інкубатор. Якщо ви наступний Ілон Маск і вам бракує точки прикладання свого потенціалу: стартап-студія чекає вас. В особі останньої підприємці отримують партнера, який надає підтримку на всіх етапах розвитку компанії.
Крім того, стартап-студії найчастіше пов’язані з венчурним капіталом (в тому числі Pragmatech Studio), що спрощує завдання засновників на початкових етапах. Весь той час, який не буде витрачений на фандрейзинг, можна направити на створення кращого продукту.
Що з часом
Жорстких обмежень акселератора тут немає: студії націлені на створення і розвиток бізнесу. У різних студій є різні практики, одні надають підтримку проєкту до seed-стадії, інші – супроводжують його аж до екзиту.
У Pragmatech Studio не націлені на вихід з проєктів в майбутньому: ми підтримуємо новий бізнес на всіх етапах.
Що з фінансами
Інкубатори та акселератори «вирощують» вже готові проєкти. Стартап-студії зосереджені на іншому капіталі – людському. Вони генерують ідеї та створюють на їх основі стартапи, знаходять професіоналів ззовні, які стають кофаундерами проєктів. Підприємці займаються розвитком продуктів за підтримки (в тому числі фінансової) команди студії. За таким принципом працює і Pragmatech Studio.
Кому варто йти: стартаперам з підприємницьким духом і бажанням рости та розвивати бізнес, як з, так і без готової ідеї.
Автор: Ігор Соколов, партнер Pragmatech Ventures і керівник стартап-студії Pragmatech Studio