Залишаючи «пропущений», його користувачі отримували знижки, підписувалися на знаменитостей, слухали музику і скачували програми. Про те, як звичка скидати дзвінок, щоб заощадити на зв’язку, дала початок індустрії вартістю майже в $100 млн, – в переказі матеріалу Rest of World.
В 2003 році 29-річний шкільний учитель Правіну Кумар придбав свій перший мобільний телефон, проте використовувати його для спілкування з друзями не міг. Жив він в одному з найбідніших штатів Індії, де на десятихвилинний дзвінок могло піти 80 центів – майже весь середній денний заробіток.
Тоді разом з друзями і близькими Кумар придумав нехитру схему: залишати один одному пропущені дзвінки, щоб сказати «передзвони мені», «я на місці», «сумую». Так, мобільний став пейджером, дзвінки – своєрідним кодом, а сама практика «скинутих викликів» випередила за популярністю відправку SMS-повідомлень.
Такий вид спілкування не вимагав умінь читати та писати і тому привернув менш освічену третину населення. За словами видання, число реальних дзвінків в 2000-х роках різко скоротилося, а в 2008 році більше половини індійських абонентів вже не чекали відповіді від співрозмовника.
Спазми в м’язах, проблеми із зором, болі в животі: що стало зі здоров’ям людини після появи ПК в 1980-х
Про звичку «швидко вішати трубку» стали писати великі видання, чим привернули увагу трьох приятелів з Бангалора, які в 2009 році вирішили перетворити просту звичку в бізнес.
ZipDial повідомляла результати матчу, надсилала твіти та ставила музику
Ідея побудувати на «скинутих» викликах бізнес прийшла підприємцям Санджай Свамі та Валері Вагонер. Тоді колеги займалися мобільними платежами і нарікали на те, як важко відстежувати звички місцевих клієнтів, адже 95% покупок вони оплачували готівкою.
Свамі знав, що індійці нерідко відправляли повідомлення на рекламні номера, щоб отримати від компаній спеціальні пропозиції. Значить, те ж саме можна зробити і з дзвінками, подумав він і створив телефонний сервіс ZipDial, до якого незабаром приєднався інженер-програміст Амія Патак. Той за тиждень розробив систему, яка фіксувала дзвінок абонента і посилала відповідний сигнал на інтернет-сервер:
- Користувач дзвонив на гарячу лінію і після двох гудків автоматично відключався.
- Протягом декількох секунд система посилала йому зворотний дзвінок або SMS-повідомлення.
Так користувачі запитували результати спортивних матчів, дізнавалися вартість побутової хімії, замовляли пісні та підписувалися на акаунти знаменитостей в Twitter. Компанії, в свою чергу, дізнавалися переваги клієнтів і на основі цього запускали вірусні онлайн-кампанії.
На «скинуті» виклики доводилося 30% від всіх мобільних дзвінків, що дратувало операторів зв’язку, пише видання, оскільки ті не приносили їм виручки.
Смартфони коштували дорого, а вихід в інтернет був у менше десятої частини населення Індії. До того ж, за межами великих міст він працював погано – з’єднання або гальмувало, або зовсім переривалося, а щоб оплатити його, середньостатистичному селянинові довелося б віддати зарплату за два-три дні.
Тепер малозабезпечене населення отримувало недоступну інакше інформацію завдяки одному дзвінку. «ZipDial для багатьох став провідником у світ інтернету», – згадує Свамі.
ZipDial зацікавила Gillette, Disney і Unilever
Абонентів мобільного зв’язку в Індії ставало все більше: за даними Світового банку, з 2006 по 2011 рік їх кількість зросла з 166 млн до майже 894 млн. Тоді, під час чемпіонату світу з футболу 2010 року, засновники вирішили по-справжньому протестувати сервіс.
Вболівальники дзвонили на гарячу лінію сервісу і отримували результати матчів за SMS. В 2011 році вони повторили акцію на чемпіонаті світу з крикету, завдяки чому і вийшли на широкий ринок, вважає видання: в перший же день ZipDial обробив понад 4 млн дзвінків.
Незабаром сервіс ZipDial влаштовував маркетингові акції для інших компаній, розміщуючи номера гарячих ліній на щитах і під час телеефірів. Його першим великим клієнтом став бренд Gillette: в 2011 році компанія розіслала 1 млн безкоштовних бритв абонентам більш ніж в десяти містах.
Протягом наступних двох років ZipDial залучила понад 400 клієнтів, в тому числі гігантів на кшталт Pepsi, Procter & Gamble і Disney. Кампанії ZipDial виявилися успішнішими ніж діяльність самих брендів в соцмережах, відзначає видання.
До 2013 року Gillette привернула 2,4 млн клієнтів, а Disney – 2 млн, більше 90% з яких навіть не користувалися інтернетом, зате взаємодіяли з сервісом в середньому 13 разів на місяць.
Телефонні кампанії з часом витіснили популярний в Індії SMS-маркетинг, пише Rest of World. З 2010 року сервіс співпрацював з такими великими телекомунікаційними компаніями, як VivaConnect і Ozonetel.
За період з середини 2012 з початок 2013 року виручка ZipDial виросла в шість разів, а вартість індустрії «скинутих викликів» в цілому склала близько $94 млн, пише The Economic Times.
Згідно з патентами, які ZipDial оформила в 2012 і 2015 роках, сервіс припускав безліч варіантів використання. Деякі з них так і залишилися планами: наприклад, можливість одним дзвінком відкрити і закрити банківський рахунок або обмінятися візитними картками.
Інші ж активно використовувалися як самим ZipDial, так і його конкурентами: жителі Індії активно голосували за учасників реаліті-шоу.
В 2013 році компанія Unilever разом з ZipDial створила свій музичний сервіс Kan Khajura. Тепер індійці, які володіли хоча б одним мобільним пристроєм, могли замовити 15-хвилинний дзвінок, щоб почути жарти і пісні з боллівудських фільмів, які періодично супроводжувалися рекламними інтеграціями.
Раніше пісні доводилося купувати на картах пам’яті, а тепер їх слухали безкоштовно, в будь-якому місці та в будь-який час, чому програвали радіо та телебаченню.
Зміст дзвінка також залежав від дій абонента. Якщо він передчасно вішав трубку, алгоритм в наступний раз перемішував список відтворення, як роблять це сервіси YouTube і Spotify. Вже через кілька років Kan Khajura користувалися близько 50 млн жителів по всій країні.
ZipDial співпрацювала з популярними соцмережами і техгігантами
В 2013 році компанія стала співпрацювати з популярними соцмережами. Тепер користувачі ZipDial могли зателефонувати на гарячу лінію, щоб «підписатися» на сторінки знаменитостей в Twitter і отримувати їх публікації у вигляді SMS.
ZipDial позиціювала себе як «Google Analytics для реального світу» і прагнула «дізнатися якомога більше про клієнта до того, як він вийде в інтернет». Компанія «збирала великі дані», а «скинуті дзвінки» служили ідеальним для цього інструментом.
Однак цифровий ландшафт змінювався, пише видання. Смартфони поступово ставали «доступною розкішшю», особливо після виходу на ринок індійських і китайських виробників Micromax і Xiaomi. Ті продавали пристрої всього за $80, і за один 2013 рік кількість користувачів смартфонів в Індії зросла в два рази в порівнянні з попереднім роком – до 117 млн.
Intel – велика історія успіху
Засновники це передбачали, каже Вагонер, тому стали відправляти у відповідь на дзвінок цілі відеоролики, а також повідомлення в WhatsApp. В 2014 році сервіс спростив підключення користувачів до Інтернету. З ним компанії Amazon, Flipkart і Uber відправляли абонентам посилання на завантаження своїх додатків.
Інтернет подешевшав, а «скинуті» виклики втратили актуальність
В 2014 році ZipDial налічував близько 60 млн користувачів і планував запустити власний додаток, проте отримав вигідну пропозицію: мережа Twitter хотіла купити сервіс за $30-40 млн.
Завдяки бюджетам соцмережі ZipDial могла вийти на нові ринки, нехай і в рамках одного сервісу, і тому погодилася, пише видання. «Тоді ми зуміли досягти небачених індійськими стартапами успіхів», – зізналася Вагонер.
У перший рік Twitter розширив список знаменитостей і політиків, на яких можна було підписатися, однак через півтора року після операції вирішив зосередитися на основному продукті. У 2016 році ZipDial довелося закрити, а співробітників скоротити.
Цей період збігся і з ростом числа користувачів інтернету.
В 2015 році уряд Індії обіцяв спростити підключення до інтернету, і вже в кінці 2016 року Мукеш Амбані, союзник чинного тоді прем’єр-міністра, заснував телекомунікаційну компанію Reliance Jio, пообіцявши країні доступ до 4G-інтернету. Поступово потреба в дзвінках, як пише видання, відпала.
Перші клієнти Jio отримували безкоштовні 4 ГБ в день. Щоб утримати клієнтів, конкурентам Jio довелося знижувати ціни, в результаті чого розгорнулася цінова війна: вартість гігабайтів падала протягом декількох років – з 226 рупій за 1 ГБ до 19 рупій і нижче.
Jio активно будувала стільникові вишки, щоб забезпечити покриттям навіть сільські райони, де мережа часто обривалася. І вже до кінця 2017 року кількість її користувачів досягла 130 млн. Інтернет став швидшим і доступнішим, в результаті чого зростав трафік. В 2015 році середньостатистичний житель Індії використовував близько 805 МБ на місяць, а до 2018 року показник збільшився до 7,69 ГБ.
Після запуску Jio послуги ZipDial втратили цінність, пише видання. Замість того щоб запитувати результати спортивного матчу по телефону, користувачі дивилися його в прямому ефірі з будь-якої частини країни. З ростом числа інтернет-користувачів бренди зрозуміли, що вкладатися в трафік вигідніше, ніж в дзвінки, відзначає Rest of World.
За словами видання, ZipDial виявився успішним, оскільки засновники адаптувалися до змін в цифровому просторі. «Розробляючи стратегію, засновник повинен враховувати як сьогоднішні інтереси клієнта, так і те, які нововведення йому доведеться впровадити в майбутньому, – міркує Вагонер. – Ми завжди підбудовувалися під нову динаміку ринку».
Приклад цьому те, як «скинутий виклик» спершу служив альтернативою інтернету, а потім став безпосередньою його частиною, пише Rest of World.
Зараз «скинуті виклики» використовуються рідко. Деякі банки як і раніше висилають клієнтам виписки по рахунках, а політичні партії проводять голосування і виборчі кампанії. Ось тільки тепер «вішають трубку» в основному малозабезпечені сім’ї, що безпосередньо впливає на характер акцій, відзначає видання.
В 2011 році за допомогою дзвінків громадяни запустили масову антикорупційну кампанію. Тепер же телефонні кампанії розглядаються як спосіб впливу політиків на «позбавлених інформації довірливих виборців», вважає Кейур Пурані, професор маркетингу.