Не забудьте поширити ❤️
20 травня 2022 року Національний Банк України (НБУ) дозволив банкам продавати валюту через каси банків та списувати з гривневих карток за кордоном по ринковим курсам. Зокрема, це означає, що усі, хто отримують валюту на картки (в тому числі й IT-спеціалісти), муситимуть продавати її за офіційним курсом, а купляти за ринковим. Це уже назвали “додатковим податком” для підприємців.
UASpectr публікує думки представників IT- та стартап-індустрії на цю тему.
Ігор Перція, керівний партнер фонду Hypra.fund:
Лише в одному чаті люди почали шукати, як обійти історію з ФОПами. Щомісяця вони приймали на ФОП $100+ тисяч сумарно. І одразу після цієї ситуації почалося обговорення, як уникнути прийому валюти в Україні. Скільки таких чатів — невідомо, але думаю, валюти від ФОПів можна не чекати. Шукатимуть інші варіанти.
Любомир Остапів, співзасновник iPlan і соціального проєкту «Сімейний бюджет»
На початку війни Нацбанк прийняв швидкі та рішучі дії, які чудово спрацювали й допомогли втримати фінансову оборону та забезпечити стабільність банківської системи.
Але зараз закінчується третій місяць війни, і ми бачимо деякі побічні ефекти від цих обмежень. Люди не особливо довіряють національній валюті і шукають способи купити долар в умовах достатньо жорстких обмежень.
На мою думку, в НБУ мають оцінити ризики та, можливо, або перейти на покрокову девальвацію гривні, або розглядати перехід до курсу, що плаває, з певними обмеженнями. Якщо цього не робити, будемо продовжувати бачити те, що відбувається. Люди будь-якими способами намагатимуться купити долар або євро.
Нові правила також несуть певну загрозу для ІТ-індустрії, яка забезпечила рекордні $2 млрд надходжень в Україну за перші чотири місяці 2022 року. Чим сильніші валютні обмеження, тим вищий ризик різкого зниження експортного виторгу до кінця 2022 року.
Загалом, давати прогнози у воєнний час важко, бо все дуже швидко змінюється. Але, якщо враховувати втрати економіки, які за ВВП оцінюються від 35% до 50%, падіння агроекспорту, важко говорити про укріплення курсу. Але з допомогою західних партнерів можна говорити про певну стабілізацію.
Учасник ринку, що побажав лишитися анонімним:
Це — вбивство експортерів, ФОПів особливо. Приклад з життя: продаєш за $1000 щось, отримуєш 29 000 грн, була маржа 20% = 5800 грн. Зараз витрати збільшились, бо бензин уже в два рази дорожчий, інфляція. Але найтупіше: щоб щось купити за кордоном, треба купити валюту по курсу вже 37 грн. Що будуть робити такі бізнеси? Реєструвати все за кордоном, щоб не фінансувати маленьку групу банків та спекулянтів. Вже бачу велику хвилю переходу в Естонію, наприклад.
Василь Матій, фінансовий консультант
З початку великої війни НБУ зафіксував курс гривні до міжнародних валют. Це було важливо, щоб забезпечити можливість купляти стратегічний імпорт за фіксованою ціною і в цілому стабілізувати економіку країни в перший час.
Разом із цим ввели валютні обмеження, зокрема, на переказ коштів за кордон для інвестиційної діяльності. Але перший місяць можна було робити так звані операції квазікеш. Це коли купуємо щось за кордоном, але насправді поповнюємо свій закордонний рахунок. Але з травня квазікеш теж заборонили. Залишилась лише можливість переказувати за номером картки на міжнародні рахунки і знімати готівку за кордоном.
Це призвело до того, що різко виріс попит на готівкову валюту – просто тому, що немає можливості переказувати її безготівково. Кількість пропозицій, тобто охочих продати валюту, не змінилась. Саме це і вплинуло на зростання курсу.
З 21 травня Нацбанк скасував обмеження на курс продажу валюти в банках. Раніше він міг відрізнятись від офіційного лише на 10%. Це врівноважить готівковий і безготівковий курс і виправить дисбаланс, наскільки це можливо.
Роман Прокоф’єв, Jooble (пост опублікований у Facebook):
Поважний НБУ, я вимагаю пояснень! Так, саме вимагаю, як твій партнер. Наш бізнес заводить десятки мільйонів валюти в Україну. Ми — той самий експортний потенціал України, коли талант, розум, наполеглива праця українців створює продукт, який купують у всьому світі, за євро і долари, які нам так потрібні. Ми не добуваємо залізо чи нафту з недр нашої держави, ми створюємо чисту додану вартість “з повітря”.
Поважний НБУ, світ змінюється стрімко. Ти — розумний, ти знаєш що таке економічний лібералізм. Для людей важлива соціальна справедливість, яка невід’ємна від економічної свободи.
Поясни, будь-ласка, як мені далі допомогти армії на прикладі одного відповідального розробника ІТ-компанії та одного бронежилета.
Добрий бронежилет в Україні коштує $650, приймають тільки готівку. Я — відповідальний громадянин і взяв на себе відповідальність кожен місяць купляти один на потреби ЗСУ, бо в мене непогана зарплата, і я можу собі це дозволити.
Звичайно, я хотів би піти у банк і просто зняти свої зароблені долари, та ти не даєш мені цього. Ти кажеш: ні, поміняй спочатку на гривні. Ну добре, я міняв. Але сьогодні я маю продати по курсу 29 гривень, і у того ж самого банку маю купити готівку вже по 38. Тобто, для того щоб мені отримати $650 на руки, я маю продати $850.
Дорогий НБУ, я знаю, що ти — розумний, дуже розумний, то поясни мені, будь-ласка, чому ж коли я маю долари на своєму рахунку, вони якісь зовсім не такі долари, як готівкові. Якщо я щось таке важливе роблю для країни: для стабілізації курсу, для допомоги тим, хто за кордоном, чи ще щось таке розумне, то поясни мені це.
Бо ти знаєш, розумний і я. Бо я дуже хочу допомогти своїй державі на економічному фронті, та якщо я вважаю щось несправедливим, то завтра, ні, навіть не завтра, через 10 хвилин в мене буде рахунок у банку за кордоном. І ти, і я знаєш, що це можливо. І тоді нам з тобою буде важко втримати курс. Так допоможи мені зрозуміти, навіщо ти це робиш.
Андрій Поданенко, CEO It Care Company (пост опублікований у LinkedIn):
По економіці ми сильно програємо. Я — власник бізнесу, що приводить валюту в Україну. І наразі я не бачу жодних дій влади, щоб знизити економічні несвободи. Знову ми потрапляємо в пастку, як країна. Курс валют відпустили тільки наполовину. Знову гра з курсом.
Україно, тобі потрібно, щоб я пішов в тінь? Посеред війни з одвічним ворогом?
Як сказав мій дорогий земляк: “Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.”
Я не буду підписувати авторство фрази, бо президент України прикриває довбаного Шкарлета і не бачить, яку яму він риє.
Якщо уряд думає, що зможе таким чином, нагрівши руки на різниці курсу, заробити собі на хліб, то сильно помиляється. Зима буде дуже складною, якщо ми всі разом не об’єднаємось і не поставимо економіку на перше місце.
Олег Гороховський, український бізнесмен, банкір, співзасновник компанії Fintech Band та проєктів Monobank і британського Koto
Як я «люблю» таке…
У нас завжди у застосунку був єдиний курс – для операцій з картами, для обміну всередині застосунку та для ФОП.
Чому? Тому що це правильно. Наявність різних курсів – це складно.
Сьогоднішні обмеження змушують нас зробити різні курси – за операціями у застосунку та операціями ФОП курс не може відрізнятись більше ніж на 1% від курсу НБУ, а за картковими транзакціями та обміном у відділеннях (яких у нас немає) може.
Ну і виходить «красиво» – продавати валюту ФОПам ми не можемо, а купувати у них валюту можна лише за курсом НБУ+1%. ФОПи «щасливі».
Продаж валюти клієнтам під транзакції за кордоном – величезні обсяги, які раніше були обмежені +10% від курсу НБУ тепер втратили обмеження і тут виходить «дилема ув’язненого» – всі чекають хто з банків перший поставить ринковий курс за картами (~36-37) і від кого втекуть усі клієнти в банки, які поки що курс не поставили.
А нам ще, крім іншого, потрібно цю «красу» запрограмувати(
Ми хочемо дати клієнтам ФОП валютну картку, щоб вони не продавали валюту за неринковим курсом.
Але я все ж таки прошу НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів та обговорити з банками як зробити так, щоб були і вовки ситі та вівці цілі.
Здається, щось не те з цими обмеженнями.
Ось, правда(
Петро Чернишов, член наглядової ради компанії «Фармак»
Днями НБУ опублікував нове рішення. Його мета – зменшити тиск гривні на валютний ринок.
НБУ зауважив, що за кордоном з багатьох карток українських банків знімають готівкову валюту – мабуть, обсяги сумарно стали занадто великими. НБУ пише, що таким чином за зниженим курсом люди міняють гривні на долари та євро і потім спекулюють ними на готівковому ринку України – а це не добре. Тому що НБУ не хоче витрачати резерви на підтримку курсу гривні за умов війни. І я згоден, що в такі часи курс може бути лише адміністративним, а не ринковим.
Не знаю, що заважало НБУ дочекатися приходу вже обіцяної допомоги від Заходу. Може, там є якісь проблеми. Ну гаразд – дозволили нашим банкам встановлювати вільний курс гривні за операціями з картками. Щоб припинити так званий картковий туризм – коли люди перетинали кордон з десятками карт, знімали те, що можна за максимальними лімітами, поверталися назад і потім цією валютою торгували в пунктах обміну. Розумно? Так.
Я дозволив би знімати хоча б максимум 50 євро на день і, наприклад, до 500 євро на місяць – це б убило «картковий туризм». Але НБУ видніше.
А потім найцікавіше: такий самий вільний курс ввели і на покупки картками за кордоном! І ось це, я вважаю, неймовірне за своєю жорстокістю рішення.
Нині за кордоном приблизно 6 млн біженців з України. Здебільшого це жінки та діти. Багато хто з них продовжує працювати віддалено в різних українських бізнесах. Багато хто з них отримує стипендії, пенсії, грошову допомогу – усе в гривнях, звичайно. У більшості з них чоловіки в Україні – і вони їм на картки переводять зароблені гривні. Просто щоб ті могли жити гідно в набагато дорожчих країнах.
І ось усі їхні заощадження та доходи беруть і зменшують одразу відсотків на 15% – а потім, може, і на 30% – адже курс же вільний тепер для таких операцій!
Чому не можна було запровадити, скажімо, обмеження – можливо, 1 тис. євро на місяць – на покупки з однієї картки з конвертацією гривні за адміністративним курсом? Таким чином ми не принижували б мільйони жінок і дітей у Європі – деяким скоро доведеться перейти там на гуманітарну допомогу. Ну, коротше – іноді дивуєшся, чому серйозні державні уми так погано прораховують наслідки своїх рішень.
ІТ-асоціація звернулась до НБУ через валютний курс. Що пропонують
Асоціація ІТ Ukraine звернулася до НБУ щодо ситуації з курсом валют. Нагадаємо, що 20 травня Нацбанк скасував обмеження на встановлення валютних курсів. Що це значить? Тепер купляти долар і розрахуватися ним за кордоном можна за актуальним курсом. Але міняти долари, що надходять як зарплата на рахунок ФОП, можна лише за курсом НБУ – 29 грн.
Що відомо
За рішенням НБУ компанії при отриманні іноземної валюти повинні продавати її за зниженим у штучний спосіб курсом, що не дозволяє виплачувати винагороду ФОПам в еквіваленті за ринковим курсом.
Крім того, при отриманні валюти самі ФОПи можуть продати її лише за курсом, встановленим Нацбанком, тоді як придбати валюту чи розраховуватися гривневими картками за кордоном – уже за ринковим курсом. Таким чином, виникає «додатковий податок» на доходи ІТ-спеціалістів приблизно у 26%.
Які наслідки:
- відтік валютних доходів фізосіб-підприємців, що здійснюють експорт послуг, з України й акумулювання таких доходів за межами країни;
- зміна ІТ-підприємцями податкового резидентства в інших країнах, що загрожує різким падінням валютних надходжень в Україну від ІТ-експорту вже з наступного місяця;
- перехід ІТ-спеціалістів, які перебувають за кордоном або можуть туди виїхати, з українських до іноземних компаній.
Що пропонують
- Встановити такий режим валютного курсу, який враховуватиме інтереси експортних галузей і дозволить у короткі строки повернутися до курсу, що плаває.
- Дозволити продаж частини валютного виторгу експортерам за комерційним курсом з поступовим збільшенням цієї частки.
- Зберегти можливість розраховуватися кредитними/депозитними картками та знімати готівку за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах еквівалента 50 тис. грн на місяць і дозволити застосовувати банкам комерційний курс тільки понад цей обсяг, але вже без обмежень суми.
Ми у соцмережах: