Бізнес, Від авторів, Війна, Новини, Стартапи

Коли настане день, закінчиться війна…” – як оговтатись українським стартапам

25 Листопада, 2022

З початком повномасштабної війни в Україні велика кількість стартапів залишилася без фінансування. Деякі компанії, яким вдалося піднятися за час пандемії, не встояли перед ударом війни.

Водночас можна помітити, що з липня 2022 року спостерігаються позитивні зміни. Навіть попри бойові дії іноземні інвестори вкладаються в українські проєкти. Деякі стартапи вже залучили інвестиції у розмірі 1-5 млн доларів. Переважно підтримку отримують українські IT та фінтех-проєкти. Що робити компаніям інших напрямків або тим, кому не вдалося отримати швидкі гроші на покриття операційних розривів? Розберемо деякі варіанти детальніше.

Коли настане день, закінчиться війна…” – як оговтатись українським стартапам - startups, news, vijna, vid-avtoriv, business

Як запобігти касовому розриву?

Касовий розрив відбувається в результаті розбалансування вхідних та вихідних грошових потоків. Серед причин – накопичення дебіторської заборгованості, понаднормові витрати та навіть сезонність. Фінансисти радять наступні превентивні заходи в період турбулентності:

Своєчасно реєструвати заявки на оплату. Усі платежі мають бути контрольованими.
Встановити чіткий регламент роботи з боржниками. Необхідно мати вплив на боржників, у тому числі юридичний. Своєчасна оплата також залежить від прозоро встановленого графіку платежів, наявності штрафів за прострочення.
Розподіляти платежі за пріоритетністю до виникнення гепу. Усі витрати мають бути поділені на невідкладні та постійні: податки, оренда, комунальні послуги, виплати своїм фахівцям, закупівля сировини.
Стимулювати продажі, оптимізувати запаси. Розпродаж за зниженою ціною товарів, що займає багато місця на складах, вивільнить кошти. Від товарів, що приносять низький прибуток, варто відмовитись повністю.
Перевіряти контрагентів на платоспроможність. Партнери з сумнівною репутацією в майбутньому можуть стати боржниками.

Чим покрити гепи?

Ми в MasterBundles на собі переконались, що під час війни превентивні методи не завжди ефективні. Непередбачувані витрати можуть бути пов’язані з відновленням пошкодженого майна, фінансовими компенсаціями своїм спеціалістам тощо. Наприклад, на початку повномасштабної війни ми разом з нашою материнською компанією Boosta прийняли рішення не брати жодної комісії з українських дизайнерів і повністю виплачувати їм зароблені кошти. Це автоматично підвищило наші поточні виплати десь на 25%. Якщо ви бачите, що касовий розрив вже стався, необхідно швидко шукати варіанти розв’язання проблеми.

Способи покриття гепів:

Аналіз фінансової звітності. Необхідно провести детальний аудит заборгованості. Першочерговій оплаті підлягають невідкладні борги. З будь-якими поточними платежами, які можуть бути відкладені хоч на короткий термін, є сенс зачекати. Навіть невелике відтермінування може врятувати ситуацію.
Домовленість з контрагентами. Якщо компанія сумлінно платить оренду роками, можна спробувати домовитися з орендодавцем про відстрочення платежу. У більшості випадків постійні контрагенти не зацікавлені в розриві співпраці. Те ж стосується постачальників товару. При накопиченні великої кількості заборгованостей різним контрагентам треба розставляти пріоритети за принципом “найменшої шкоди”. Якщо прибуток компанії залежить від продажів, варто сплатити за товар і домовитися про відкладення платежів по оренді.
Вивід коштів з пасиву в актив. Будь-які ресурси, що наразі не використовуються, можна продати чи здати в оренду для вивільнення грошей. Пошук ресурсів має відбуватися з тверезою оцінкою ризиків.
Кредит. Не найкращий варіант, якого варто уникати. Акредитовані банківські установи рідко погоджуються на кредитування компаній у складному фінансовому становищі. Покриття касового розриву через кредит доцільне у випадку, коли точно відомо про вчасне надходження коштів на його виплату.
Пошук грантового фінансування. Цей спосіб отримання наддешевих коштів сьогодні став чи не єдиною рятівною соломинкою для стартапів і молодих бізнесів. Велика кількість західних фондів і програм переорієнтувались на допомогу українцям, що навіть призвело до популяризації такої професії, як “грант райтер” – людини, що професійно заповнює заявки на отримання грантів.

Як скоротити витрати?

За звітом НБУ більшість українських компаній борються з фінансовими втратами шляхом зміни бізнес-моделей та скороченням витрат. Звичайно, мова йде про підприємства, що продовжують активно працювати, а не стартапи на рівні започаткування. Усе ж, деякі методи можливо застосувати й у проєктах початківців.

Шляхи скорочення витрат компанії:

Відправити команду на віддалену роботу. Дистанційний формат роботи успішно використовується з часів локдауну, дає змогу економити на комунальних послугах, оренді та обслуговуванні приміщення.
Делегувати частину задач на аутсорс. Консультаційні послуги можна замовити на аутсорсі за договором. Таким чином не потрібно платити щомісяця штатному працівнику, особливо коли попит на його послуги непостійний.
Оптимізувати процеси. Частину функцій можна спробувати автоматизувати. Але треба бути обережним, щоб розробка не коштувала останніх грошей.
Змінити нарахування зарплати робітникам. Якщо компанія не готова до скорочення персоналу, можна переглянути систему оплати. Не всі працівники приносять фірмі однаковий прибуток. Прив’язка до виробітку дозволить скоротити витрати на менш ефективних співробітниках.
Об’єднатися з іншими компаніями для просування. Реклама з’їдає значну частину бюджету. Об’єднавшись з іншими фірмами, можна зручно поділити витрати на кількість учасників. Цей варіант сприяє підвищенню впізнаваності серед клієнтів компаній-учасників реклами.

Де шукати інвестиції після війни?

Власники середнього та великого бізнесу з надлишковими коштами

Компанії, чиї продукти та послуги мають підвищений попит під час війни, по завершенню можуть накопичити на рахунках вільні кошти. Капітал можна спробувати залучити до фінансування стартапів. Звісно, держава має запропонувати підприємцям вигідні пільги, що спонукали б до ризикових вкладень. На жаль, шукати інвесторів потрібно буквально «вручну».

Акселераційні програми

Бізнес-акселератори беруться за перспективні проєкти з готовим продуктом та зібраною командою. Вони разом зі стартаперами упаковують продукт для презентації потенційним інвесторам.

Крауд-платформи

На крауд-майданчиках можуть залучатися кошти від інвесторів без акредитації. Серед краудфандингових українських сервісів по збору коштів можна відмітити «Спільнокошт», «RazomGo». Зазвичай, до цих платформ звертаються майбутні стартапери, які потребують фінансування ідеї, а не просування продукту. За користування сервісом знімається відсоток від зібраного капіталу. На краудінвестингових майданчиках України P2B Capital, ДВК стартап має сплатити відсоток платформі та віддати частину акцій інвестору. Майданчики SVSY, iClub відносяться до синдикатних. Ці платформи не беруть оплати за розміщення. Залучення інвестицій відбувається шляхом передачі частини акцій інвесторам.

Інвестиційні фонди

Через складнощі українського законодавства венчурні інвестиційні фонди частіше засновують в інших країнах зі сприятливими умовами для інвесторів. Спробувати залучити кошти до проєкту можна через фонди, що включені до переліку UVCA.

Як компанії, якій вдалось залучити кошти на фінансування саме через інвестиційний фонд Burner, можу з упевненістю сказати, що це один з найкращих варіантів отримання “розумних грошей”. Коли разом з необхідними фінансами ви переймаєте найкращі навички в керуванні, плануванні процесів, отримуєте доступ до інфраструктури, менеджменту фонду.

Глобалізація як спосіб виживання

Інвестори Forbes одноголосно стверджують, що запорукою виживання у складних обставинах являється здатність стартапу до масштабування на нових ринках. Якщо економічна ситуація в Україні не сприяє розвитку, є сенс зробити крок на європейський ринок, американський чи азіатські.

Історично так склалося, що найчастіше стартапи дивляться на ринок США. Зараз ситуація ускладнюється не тільки браком коштів, але й специфікою роботи з новим сегментом користувачів. Співпраця з привабливими з точки зору купівельної спроможності громадянами США або європейськими країнами, на кшталт Німеччини, Франції, Швейцарії, Італії, потребує залучення спеціалістів для глибокого маркетингового аналізу.

Найбільш схожими до української аудиторії є громадяни Польщі, Румунії, Угорщини. Стартапам, що не мають значної фінансової подушки, краще масштабуватися в країнах Східної Європи. Можливо, варто почати саме з цих ринків.

“У вас не буде другої спроби справити перше враження”

Ця цитата легендарної Коко Шанель повною мірою передає суть світу візуальних комунікацій, в якому ми опинились. Який би шлях пошуку фінансування ви не обирали, професійно оформленні презентації, мотиваційні листи, пітч деки – це те, на чому не варто економити. Готуватися до пітчингу вашого продукту інвесторам варто починати вже. Чітко виділіть переваги вашого стартапу, пропрацюєте бізнес-модель, підготуйте відповіді на можливі запитання та створіть структуровану, логічну та візуально привабливу презентацію. Для цього залучайте професійних дизайнерів або ж користуйтеся готовими шаблонами презентацій для пітч деків.

Я впевнений, що українські стартапи мають велике майбутнє, але над цим треба працювати вже сьогодні.

Микола Токарєв, CEO MasterBundles