Найміцніша валюта 2025 року, ризики євро та інвестиційні поради українцям: прогнози експертів у червні

Що буде з курсом валют у 2025 році: чи залишиться гривня стабільною, а євро — найміцнішою валютою? Прогнози економістів, ризики та поради інвесторам. У червні 2025 року валютний ринок України опинився у центрі суспільної уваги — на тлі геополітичної турбулентності, очікувань щодо макроекономічної політики уряду та нових спроб фіскального навантаження на бізнес. У цих умовах економісти, банкіри та фінансові аналітики намагаються окреслити, яким буде курс гривні до кінця року, на яку валюту орієнтуватися українцям і як розумно зберегти власні заощадження.

Курс гривні: стабільність попри тиск

Засновник дослідницької компанії Ukrainian Economic Outlook Михайло Кухар у червні виступив з оновленим прогнозом валютного курсу, в якому заявив про стійкість національної валюти. На його думку, до кінця 2025 року гривня залишатиметься в межах 41–43 грн за долар США, що свідчить про відносну фінансову стабільність навіть в умовах війни.

Це, за словами економіста, результат зваженої монетарної політики, резервів НБУ, валютної виручки експортерів та помірного попиту на валюту з боку імпортерів.

Євро — фаворит чи надмірний ризик?

Кухар також спрогнозував зростання курсу євро до 49 грн, що, на його думку, зробить євровалюту «найміцнішою» у 2025 році. Проте частина експертного середовища закликає не поспішати з оптимізмом щодо євро.

Фінансовий аналітик Олексій Козирев нагадує, що економіка ЄС досі балансує на межі стагнації та рецесії. Ситуацію погіршують внутрішні суперечності, енергетична залежність, а також слабка конкурентоспроможність європейського експорту на тлі зміцнення валюти. Усе це формує потенційні ризики як для держборгу країн ЄС, так і для стабільності самого євро у середньостроковій перспективі.

У пошуках стабільності: які валюти надійніші за долар у 2025 році

На тлі подвійного тиску — внутрішньої інфляції в Україні та глобальної девальвації долара — дедалі більше українців замислюються над тим, чи варто зберігати заощадження у традиційних інструментах. За словами фінансового аналітика Олександра Бондаренка, навіть долар США вже не гарантує збереження купівельної спроможності активів, а готівкові накопичення — це прямий шлях до втрати реальної вартості коштів.

Експерт нагадує, що інфляція в Україні у 2024 році становила 16,5%, а у 2025-му, за деякими оцінками, може перевищити 18%. Це означає, що готівкові 100 тис. грн вже за рік втрачають майже п’яту частину своєї споживчої вартості — без жодного катаклізму чи валютної кризи.

Бондаренко також звертає увагу на те, що долар США знецінюється на 4–5% щороку. І хоча це виглядає менш критично, ніж українська інфляція, у довгостроковій перспективі зберігати великі обсяги готівки навіть у доларах — це стратегія втрачених можливостей.

Франк, євро, єна — нова трійка стабільності?

На думку експерта, в умовах 2025 року варто орієнтуватися на більш стійкі національні валюти розвинених економік. До них він відносить:

• Швейцарський франк — як «острівець фінансової стабільності». У Швейцарії спостерігається не інфляція, а дефляція — ціни знижуються, що сприяє зростанню купівельної спроможності активів.

• Євро — попри ризики, все ще стабільніший за долар, особливо з урахуванням очікуваного зростання курсу до 49 грн.

• Японська єна — ще одна тверда валюта, яка демонструє стабільність на тлі турбулентності у світовій економіці.

Таким чином, фінансист рекомендує перекласти частину коштів у ці валюти, особливо якщо йдеться про довгострокові заощадження або підготовку до великих інвестицій.

Як формувати портфель залежно від суми?

Бондаренко також навів орієнтовну логіку диверсифікації залежно від розміру капіталу:

• Якщо маєте $10 тис. — краще просто зберігати їх у надійній валюті, мінімізуючи ризики.

• При $100 тис. — до 10–15% можна вкладати в перспективні криптовалюти, які мають потенціал зростання в 2–4 рази за 2–3 роки. Також варто розглянути інвестиції в фондовий ринок або бізнес, у який ви вірите.

• У разі $500 тис. і більше — експерт радить звернути увагу на енергетичні проєкти в Україні, які можуть стати не лише прибутковими, а й стратегічно важливими активами на роки вперед.

Інфляція не чекає: чому діяти треба вже

Ключова ідея Бондаренка — не зволікати, навіть із невеликими сумами. Час — головний чинник, що працює проти накопичень, якщо вони не задіяні. Інвестування у тверді валюти, інструменти з фіксованим доходом або навіть у добре продуманий портфель із часткою криптовалют — це не про ризик, а про відповідальне управління фінансами у період високої глобальної невизначеності.

Податки та економіка: критика ідеї фіскального посилення

Кухар також прокоментував дискусії навколо можливого підвищення податків з метою покриття військових витрат. За його словами, в держбюджеті вже акумульовано надлишок понад 400 млрд грн, які можуть бути використані на оборону без додаткового податкового тиску.

Підвищення ставок, блокування податкових накладних чи жорстка фіскалізація, на думку економіста, є хибними кроками, які можуть лише послабити бізнес, інвестиційну привабливість та економічну стійкість країни. На четвертому році повномасштабної війни Україні потрібна економічна гнучкість, а не репресивна податкова політика.

Стратегії інвестора: на чому заробити українцям

В умовах війни та валютної волатильності українці дедалі частіше шукають альтернативні способи збереження коштів. Експерти радять дотримуватися диверсифікації та формувати «кошик безпеки» з різних активів:

• Андрій Шевчишин (Українське товариство фінансових аналітиків) зазначає, що готівкові долари варто купувати лише у разі зниження курсу до 42 грн. При цьому гривневі депозити стають дедалі популярнішими — їх обсяг у червні сягнув рекордних 835 млрд грн.

• Андрій Забловський (Рада підприємців при КМУ) радить включити в портфель золото у формі банківських зливків та монет, а також валютні депозити, ОВДП і короткострокові облігації.

• Олег Пендзин (Економічний дискусійний клуб) вказує, що прибутковість на угодах із євро може перевищити 15% річних, якщо купівля була здійснена за курсом 43–45 грн. Однак такі угоди варто укладати лише з сумами понад 1 тис. євро та з подальшим реінвестуванням прибутку, наприклад у депозити чи державні облігації.

Рекомендована структура заощаджень — від Козирева

Олексій Козирев пропонує власну стратегію диверсифікації на найближчі 1–2 місяці:

• 50% у гривневих інструментах: депозити, ОВДП, ощадні рахунки;

• 50% у валюті: до 50% — у доларах, до 40% — у євро, до 10% — у швейцарських франках.

Такий підхід дозволяє зменшити ризики, пов’язані з нестабільністю кожного окремого активу, та забезпечити певну ліквідність у разі необхідності.

Геополітичні ризики та ринки: не тільки валюта

Усе вищезазначене відбувається на тлі зростаючої напруги на глобальному рівні. Війна між Ізраїлем та Іраном, коливання цін на нафту, нові торгові конфлікти між США та Китаєм — усе це впливає не лише на валютні курси, а й на настрої інвесторів загалом. Наприклад, у червні крипторинок відреагував на геополітику різким падінням, за яким настало відновлення — що можна трактувати як формування нової стратегії балансування ризику.

Що робити українцям?

У червні економісти погоджуються в одному: зберігати заощадження виключно в одній валюті — ризиковано. Гнучка, продумана стратегія з розподілом активів між гривнею, доларом, євро та альтернативними інструментами (золото, ОВДП) дозволяє зменшити вплив короткострокових коливань і захистити заощадження в умовах невизначеності.

Уряд, своєю чергою, має обирати політику не тиску, а підтримки бізнесу, уникати поспішних податкових ініціатив і забезпечити стабільність — як на валютному ринку, так і в державних фінансах загалом.

Також читають:

ФОП в Україні у 2025: анулювання боргів військовим, масові закриття та криза малого бізнесу

Падіння та відновлення крипторинку у червні 2025 року: аналітичний огляд

Perplexity AI: штучний інтелект, що кидає виклик Google — і приваблює Apple

Виступ Віталіка Бутеріна та нова культура кодингу: як пройшов хакатон ETHKyiv 2025

Казино з рф маскуються під українські. Для боротьби з ними створять цифровий інструмент