Не забудьте поширити ❤️
Редакція UAspectr зібрала головне з цьогорічного Нобелівського тижня — відкриття, які формують майбутнє науки, і коментарі українських науковців, які допомагають розібратися, що саме змінилося у фізіології, фізиці, хімії та літературі.
Фізіологія і медицина: як імунна система вчиться не руйнувати себе
Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2025 році отримали Мері Е. Брунков, Фред Рамсделл і Шимон Сакагучі — за відкриття механізмів периферичної імунної толерантності.
Це дослідження пояснює, як організм уникає самознищення, чому виникають аутоімунні захворювання і як у майбутньому можна навчити імунітет розпізнавати рак.
«Зараз проводяться клінічні випробування, спрямовані на збільшення кількості регуляторних Т-клітин для придушення небажаних імунних реакцій», — зазначила професорка Каролінського інституту Марі Варен-Херленіус.
Українські науковці й видання вже пояснили ці процеси доступно:
-
На Межі Життя — гумористичний і пізнавальний погляд на тему;
-
Kunsht — розлогий аналітичний розбір відкриття.
Фізика: експеримент, який наблизив кота Шредінгера до реальності
Премію з фізики отримали Джон Кларк, Річард Деворе та Джон Мартініс — за експериментальне спостереження квантового тунелювання макроскопічного об’єкта, тобто надпровідного конденсату.
Це перший підтверджений випадок, коли квантові ефекти виявлено у великих фізичних системах — фактично, «кот Шредінгера» ожив на наших очах.
«Я ніколи не очікував отримати таку премію. Але це визнання не лише нашої праці, а й таланту всієї команди», — сказав Кларк після оголошення результатів.
Коментарі українських учених:
-
професор Ігор Дмитрук для сайту КНУ ім. Т. Шевченка;
-
Олександр Кордюк для «Української правди»;
-
Володимир Безгуба — у матеріалі Kunsht.
У цих текстах чітко простежується роль українських фізиків у глобальних дослідженнях надпровідності.
Хімія: сполуки, здатні зберігати море водню
Сусумо Кітаґава, Річард Робсон і Омар Ягі поділили Нобелівську премію з хімії за створення метал-органічних каркасних сполук (MOF) — матеріалів, що здатні утримувати рекордні обсяги газу.
Як пише Володимир Саркісян у Kunsht, один кубічний сантиметр таких сполук може містити до 2200 кубічних метрів водню.
А дотепний допис Анни Арінархової на Facebook порівняв ці властивості з «сумкою Герміони» — безмежним простором у малому об’ємі.
Література: Ласло Краснагоркаї і глибина слова
Премію з літератури отримав угорський письменник Ласло Краснагоркаї — майстер філософської прози, у якій поєднуються реальність, час і метафізика. Про його творчість докладно розповіли:
-
Богдана Романцова у Chytomo, яка традиційно глибоко аналізує лауреатів Нобелівки з літератури.
- Kunsht (Нобелівка — 2025. Література: апокаліпсис — сьогодні – https://www.kunsht.com.ua/articles/nobelivska-premiia-z-literatury-2025
Мир: нагорода для Марії Коріни Мачадо
Найбільшу інтригу викликала Нобелівська премія миру, яку у 2025 році присудили Марії Коріні Мачадо, опозиційній політикині з Венесуели.
Комітет відзначив її «невтомну боротьбу за демократичний перехід від диктатури до свободи».
«Вона підтримує полум’я демократії серед темряви, що густішає», — заявив голова Норвезького Нобелівського комітету Йорген Ватне Фрюднес.
Мачадо відома своєю участю у протестах проти режиму Ніколаса Мадуро. На думку політичних аналітиків, її перемога зміцнює позиції венесуельської опозиції та символізує підтримку демократичних рухів у Латинській Америці.
Нобелівська премія з економіки 2025: за пояснення, як інновації рухають зростання
Нобелівську премію з економічних наук 2025 року отримали Джоел Мокір, Філіпп Аґіон і Пітер Говіґ — за дослідження того, як технологічні інновації забезпечують стале економічне зростання.
Про це повідомляє пресслужба комітету.
У своїх роботах лауреати показали, що нові технології та відкриття стають рушієм довготривалого розвитку — процесу, який за останні два століття вперше в історії дозволив людству вийти зі стану застою, подолати бідність і підвищити рівень життя.
Як інновації запускають «само підживлювальне» зростання
Історик економіки Джоел Мокір дослідив, як суспільство перейшло від періодичних проривів до безперервного циклу інновацій.
Він довів: щоб відкриття породжували нові відкриття, необхідні наукові пояснення, які дають змогу розвивати вже здобуті знання. Саме цього бракувало до індустріальної революції.
Крім того, Мокір підкреслив важливість того, щоб суспільство було відкритим до нових ідей та дозволяло ці зміни.
Теорія «творчого руйнування»
Економісти Філіпп Аґіон і Пітер Говіґ у своїй статті 1992 року створили математичну модель так званого «творчого руйнування» — коли нові, ефективніші технології витісняють старі.
Інновація водночас творча, бо відкриває нові можливості, і руйнівна, бо позбавляє конкурентоспроможності тих, хто не оновлюється.
Науковці показали, що такі процеси створюють конфлікти інтересів, які потрібно збалансовано врегульовувати. Інакше великі компанії або групи впливу, що втрачають свої позиції, можуть блокувати інновації.
«Роботи лауреатів показують: економічне зростання не є даністю. Ми маємо підтримувати механізми творчого руйнування, аби не повернутися до застою», — зазначив Йон Гасслер, голова Нобелівського комітету з економічних наук.
Минулого року нобеля з економіки призначили Дарону Аджеемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону. Лауреати дослідили, як сформовані в суспільстві інститути впливають на його благополуччя.
Інклюзивні інститути, пояснюють економісти, часто запроваджувалися в країнах, які були бідними на момент колонізації, що з часом призводило до загального процвітання населення. Тому колишні колонії, які колись були багатими, зараз є бідними, і навпаки.
Історія Нобелівської премії
Нобелівська премія була заснована шведським хіміком і винахідником динаміту Альфредом Нобелем і з 1901 майже щороку присуджується за видатні досягнення на благо людства. У 1895 році, за рік до смерті, Нобель склав заповіт, який передбачав створення фонду для фінансування нагород у п’яти сферах: фізика, хімія, фізіологія та медицина, література, а також внесок у справу миру та розвиток людства.
Процес висунення кандидатів
Щороку у вересні Нобелівські комітети запрошують тисячі науковців та академіків подавати кандидатури, аби якомога ширше представити країни та університети світу. Номінантів на Нобелівську премію миру можуть пропонувати будь-які особи без попереднього запрошення, що інколи призводить до суперечливих висунень, зокрема політичних діячів.
Після отримання кандидатур комітети складають шорт-лист, консультуються з експертами і визначають переможців у кожній категорії.
Хто обирає нобелівських лауреатів
Лауреати Нобелівської премії обираються через голосування членів організацій, відповідальних за присудження нагород:
фізика, хімія та економіка – Шведська королівська академія наук;
медицина або фізіологія – Нобелівська асамблея Каролінського інституту;
література – Шведська академія;
премія миру – Норвезький Нобелівський комітет.
Норвезький Нобелівський комітет, який відповідає за присудження премії миру, складається з п’яти членів, обраних норвезьким парламентом.
Під час церемонії нагородження лауреати отримують золоту медаль із зображенням Альфреда Нобеля, диплом від короля Швеції та грошову премію. Її розмір не є постійним і може змінюватися щороку.
Ми у соцмережах: