Не забудьте поширити ❤️
Верховна Рада 14 липня підтримала відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, і разом із нею повноваження склав увесь Кабмін. Найгучнішим наслідком перезавантаження стало звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони — рішення, яке вивело людей на вулиці десятка міст і запустило ланцюгову реакцію відставок. Водночас нову очільницю отримала Мінцифра, а оборонний сектор, довкола якого розгорівся конфлікт, продовжує бити рекорди найму. Розповідаємо, хто тепер керує ключовими міністерствами і чому ці рішення напряму стосуються технологічного ринку.
Пів року в Міноборони і брифінг на прощання
Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року, перейшовши туди після понад шести років у Мінцифрі. Як пише DOU, розмови про його можливу заміну з’явилися напередодні перезавантаження уряду, а серед імовірних причин джерела називали конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, спротив частини військового керівництва реформам та інтереси людей, яких зачепили перевірки в міністерстві.
Сам Федоров виклав свою версію подій на брифінгу 16 липня. За його словами, вже через місяць після призначення він провів аудит Міноборони і запропонував президенту замінити головкома та начальника Генштабу, оскільки чинна система військового управління гальмує технологічні зміни. Міністр стверджував, що його ініціативи почали блокувати, а розподіл ресурсів між підрозділами досі відбувається в ручному режимі. «Мені не потрібна посада міністра оборони заради самої посади. Вона потрібна мені, щоб перемогти у війні», — сказав Федоров.
Серед результатів своєї команди він назвав відключення Starlink російським військам, контракт на шведські винищувачі Gripen, запуск експортної програми Drone Deal та зміну системи закупівель дронів. Vector передає, що від пропозиції стати радником президента Федоров відмовився, а після новин про відставку йому телефонували іноземні міністри та керівники технологічних компаній, зокрема гендиректор Palantir Алекс Карп.
Протести і відставка в Повітряних силах
Уранці 16 липня в Києві та ще щонайменше десяти містах почалися акції проти звільнення Федорова. За репортажем DOU, на площу Івана Франка в столиці вийшли кілька сотень людей із картонними плакатами, гаслами «Федоров — мій міністр» та вимогами відставки Сирського. Серед учасників помітили військових і народних депутатів.
Кадрове рішення відгукнулося і всередині війська. Заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров подав у відставку, повідомляє AIN. У рапорті він охарактеризував Федорова як ініціатора стратегічних реформ у протиповітряній обороні, блокування яких спричинить жертви та руйнування. При цьому Єлізаров висловив бажання продовжити службу в ЗСУ.
Зеленський прокоментував ситуацію стримано: Федоров і Сирський не змогли налагодити спільну роботу, і частину відповідальності за це президент визнав за собою. Увечері 16 липня він доручив виконувати обов’язки міністра оборони Євгену Хмарі — керівнику Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, який має досвід далекобійних технологічних операцій проти росії. Після завершення юридичних процедур президент планує внести його кандидатуру до Верховної Ради.
Мінцифра теж змінила керівництво
Паралельно з драмою довкола Міноборони завершилася семирічна історія Олександра Борнякова в Мінцифрі. Останні пів року він очолював міністерство як виконувач обов’язків, а його кандидатуру розглядали на посаду повноцінного міністра. За даними Vector, Верховна Рада натомість підтримала Оксану Ферчук — заступницю міністра оборони з питань цифрового розвитку, яка має понад 25 років досвіду в телекомунікаційній та ІТ-галузях. У її кар’єрі — запуск Viasat в Україні, керівні позиції в «Новій пошті», «Закупки.Пром.УА», сервісі «Вчасно» та поштовому операторі Justin.
Підбиваючи підсумки, Борняков згадав про понад десять українських компаній-«єдинорогів», що виросли в екосистемі Дія City, понад 4500 резидентів і 93 млрд грн сплачених податків, а також перший у світі маркетплейс оборонних технологій, який залучив понад $220 млн приватних інвестицій. Показово, що обидва ключові технологічні міністерства тепер очолюють люди, безпосередньо пов’язані з цифровізацією оборони.
Ринок, який росте швидше за політичні цикли
Кадрові рішення у владі накладаються на безпрецедентне зростання оборонного сегмента ІТ-ринку. За даними дослідження DOU, у другому кварталі 2026 року оборонні компанії опублікували 3518 вакансій — на 14,6% більше, ніж у першому. За перші шість місяців року з’явилося 6523 нові deftech-вакансії, і це перевищує показник за весь 2025 рік. Оборонні оголошення вже становлять 17% усіх вакансій на DOU.
Компанії найактивніше шукають спеціалістів із Hardware, Embedded, QA та Project Manager, а серед розробників — тих, хто знає C++ і Python. Зросла й конкуренція з боку кандидатів: у середньому на одну вакансію претендує понад десять людей. Географічно лідирує Київ із 2922 вакансіями за квартал, помітно додають Дніпро та Одеса.
Ці цифри пояснюють, чому ринок так нервово реагує на політичні перестановки. Опитані DOU представники галузі попереджають: найбільший ризик становить одночасна заміна команди, перегляд ухвалених рішень і втрата інституційної пам’яті. Співзасновник фонду Darkstar Рагнар Сасс прямо каже, що відставка Федорова може відлякати великі інвестиційні фонди, для яких важлива передбачуваність правил — від експортної політики до довгострокових контрактів.
Головний ризик — пауза
Технології на фронті змінюються за тижні, тому навіть кількамісячна затримка із закупівлями чи масштабуванням здатна зробити розробку застарілою до масового застосування. Профілі нових керівників при цьому різні. Ферчук приходить із чітким цифровим бекграундом і досвідом впровадження ІТ-систем у Міноборони, тоді як Хмара — силовик, чиєю перевагою Зеленський назвав результативність далекобійних операцій та управління «Альфою». Чи означає це збереження курсу на цифровізацію війська, покажуть перші рішення нового складу Міноборони. Ринок тим часом уже голосує вакансіями та інвестиціями за продовження розпочатого.
Ми у соцмережах: