Новини, Поради, Соціальні медіа

9 способів відрізнити фейки в мережі

23 Квітня, 2020

Професор соціальної психології Університету Міссісіпі Колін Сінклер розповідає, як не піддаватися на хитрощі «воїнів дезінформації».

Під час кризи дезінформація особливо небезпечна, посилює наші страхи та чвари. В основному дезінформацію запускають в соціальні мережі, де люди часто діляться посиланнями, навіть не читаючи – частково тому, що реагують на неї емоційно, а не логічно. Особливо якщо заголовок збігається з тим, у чому людина і так вже впевнена.

Заманливо звинуватити в цьому ботів і тролів. Але насправді ми самі винні, що ділимося всім підряд. Дослідження підтвердили, що брехня поширюється швидше істини – головним чином тому, що не пов’язана тими ж правилами.

Як вчений-психолог, який вивчає пропаганду, я раджу друзям, студентам і колегам звертати увагу на певні речі в повідомленнях, які зустрічаються в інтернеті. Це допоможе захистити себе та оточуючих від брехні, напівправди та некоректної інтерпретації подій.

1. Пост викликав у вас гнів, огиду або страх?

Якщо щось, що ви бачите в інтернеті, викликає сильні почуття – особливо обурення, – це перша ознака того, що не потрібно цим ділитися, принаймні, відразу. Швидше за все, публікація розрахована на те, щоб відключити ваше критичне мислення, граючи на почуттях. Не піддавайтеся на цей прийом.

Замість цього зробіть вдих.

Новина нікуди не дінеться, поки ви витратите трохи часу, щоб її перевірити. Якщо вона виявиться реальною, і вам все-таки захочеться нею поділитися, подумайте про те, що це може посприяти розпалюванню пожежі. Чи входить це в ваші плани?

У ці безпрецедентні часи потрібно бути обережніше і не провокувати емоційні спалахи. Зрештою, трансляція свіжих новин – не ваша обов’язок, ви не берете участь в гонитві за те, щоб розповісти про щось раніше за інших.

2. Пост викликав приємні емоції?

У воїнів дезінформації з’явилася нова тактика – публікація позитивних історій, якими людям хочеться поділитися. Це може бути щось схоже на правду, а може бути і якась міська легенда. А якщо багато людей діляться такими повідомленнями, це надає легітимність і авторитет фейковим акаунтам, в яких вони опубліковані. І потім, коли прийде час, цим акаунтам буде простіше поширити повну брехню.

Також вони використовують інші прийоми, в тому числі намагаються зіграти на нашому марнославстві або роздутій самооцінці. Ви, мабуть, бачили пости, в яких говорилося: «Тільки 1% людей досить сміливі, щоб поділитися цим» або «Пройдіть цей тест, щоб переконатися, що ви геній». Так шахраї домагаються великої кількості «шерів», створюють аудиторію, а в разі «особистісних опитувань» або «інтелектуальних тестів» отримують доступ до вашого профілю в соціальних мережах.

Якщо вам трапляється щось подібне, і ви не можете втриматися, щоб не клікнути туди, просто насолодіться приємними відчуттями та рухайтеся далі. Діліться краще власними історіями, а не чужими.

3. У це важко повірити?

У статті, яку ви читаєте, може затверджуватися щось незвичайне – наприклад, що Папа Римський підтримав кандидата в президенти США, хоча раніше такого ніколи не було. Астроном і письменник Карл Саган каже, що «незвичайні твердження вимагають особливо міцних доказів». Це давній філософський постулат. Так що подумайте, чи підтверджується твердження, яке ви бачите, будь-якими доказами, а потім перевірте якість цих доказів.

Також пам’ятайте про одну примху людської психології: досить почути якесь твердження три рази, і мозок може почати вважати його правдою, навіть якщо це брехня.

4. Пост підтверджує ваші поточні переконання?

Читаючи щось, що так добре відповідає вашим власним думкам, вам хочеться сказати: «Так, це правда!» І тут же цим поділитися. А ось точки зору, відмінні від наших, ми ігноруємо. Ми постійно шукаємо підтвердження своїм переконанням і намагаємося уникнути неприємних відчуттів, які з’являються, якщо ці переконання – особливо найтвердіші – оскаржуються.

Важливо виявляти та визнавати свої упередження і намагатися критично ставитися до статей, з якими ви згодні. Спробуйте довести, що це твердження не так, а не шукати підтвердження, що воно правдиве. Будьте напоготові: алгоритми налаштовані показувати вам те, що, на їхню думку, вам сподобається. Не будьте легкою здобиччю. Шукайте інші точки зору.

5. Я прочитати надто багато?

У фейкових повідомленнях часто багато орфографічних і граматичних помилок. Якщо людина, яка написала повідомлення, не подбала перевірити правопис, вона, ймовірно, не перевірила і факти. Іноді помилки можуть використовуватися і навмисно, щоб привернути вашу увагу. (Так, помилка в заголовку цієї поради зроблена навмисно.) А якщо в повідомленні використовується кілька різних шрифтів, це може говорити, що якийсь матеріал доданий до оригіналу, або автори намагаються навмисно привернути увагу.

6. Цей пост – мем?

Мем – це одна або кілька картинок або коротких відеороликів, часто з накладеним текстом, які швидко передають якусь ідею. Меми, особливо ті, які сіють політичну ворожнечу, – це один з нових інструментів пропаганди. В останні роки меми дуже часто використовуються для розпалювання розбіжностей, особливо екстремістськими групами.

Коли мем використовує смішну картинку похмурої кішки або якісь заклики «зберігати спокій і продовжуй діяти», наш мозок вважає, що це щось смішне або, що ще гірше, нешкідливе. Наш захист зламаний. А стислість мемів ще більше підриває критичне мислення. Будьте насторожі.

7. Яке джерело?

З надійного чи джерела цей пост? Якщо сайт викликає у вас підозру, але конкретна стаття здається правдивою, я настійно рекомендую знайти інше правдиве джерело тієї ж інформації й тільки тоді поділитися нею. Коли ви ділитеся чимось, соціальні мережі та алгоритми пошукових систем враховують ваш репост як голос за загальний авторитет сайту. Тому не допомагайте сайтам з дезінформацією використовувати вашу репутацію і ваші дії у своїх недобрих цілях.

8. Хто це сказав?

Політики та громадські діячі не завжди говорять правду (дивно, правда?). Можливо, конкретна людина дійсно вимовив конкретну пропозицію, але це не означає, що сама по собі ця пропозиція правдива. Ви можете перевірити як сам факт, так і те, наскільки правдиві конкретні люди.

Якщо ваша знайома постить щось сама, без посилання на конкретний сайт, варто покластися на старомодне критичне мислення, щоб оцінити її пост. Чи заслуговує вона довіри? Спирається вона на якісь джерела? Якщо так, то наскільки вони надійні? Якщо для того, щоб оцінити пост, потрібно занадто багато зусиль, можливо, краще натиснути кнопку «Мені подобається», але не «Поділитися».

9. Про що не говорять?

Якщо ви знайшли щось, що здається переконливим і правдивим, подивіться, що говорять з цього питання джерела, політично ангажовані. Якщо в них ця тема не піднімається, можливо, ця заява або історія – просто предмет розмови для однієї чи іншої сторони, а не реальна новина. Як мінімум запитайте себе, чому джерело вирішло написати або поділитися цим. Чи було це спробою повідомити та пояснити подію або спробою вплинути на ваше мислення або дії?

Щоб захистити себе – і інших людей, які входять у ваші соціальні та професійні мережі, – будьте пильні. Не діліться нічим, якщо ви не впевнені, що це правда. Чи не допомагайте воїнам дезінформації. Будьте мудрішими.

Про “Український Спектр”

«Український Спектр» – це онлайн медіа-організація, яка націлена на те, щоб допомогти своїм читачам, глядачам та відвідувачам успішно розвиватися в бізнесі та повсякденному житті, завдяки неперевершеному доступу та найкращому у своєму класі поданню новин та історій.

«Український Спектр» в Telegram – коротко про головне один раз на день
Підписатись на канал

Ми у соціальних мережах:

Ми у соцмережах:

Слідкуйте за UAspectr у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram
Menu