Бізнес, Гроші, Країна, Новини

Набуває чинності закон про фінмоніторинг. Що зміниться для бізнесу і простих українців

27 Квітня, 2020

28 квітня набуває чинності закон про фінмоніторинг, який встановлює нові норми ідентифікації клієнтів банків, а також змінює деякі правила для банків та їх клієнтів. UAspectr підготував інформацію про те, що змінить цей закон для банків, бізнесу, бухгалтерів і простих українців.

Що за закон і навіщо він потрібен

Закон «Про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом» проголосували в Раді 6 грудня 2019 року. Він регулює таку сферу, як фінансовий моніторинг.

Набуває чинності закон про фінмоніторинг. Що зміниться для бізнесу і простих українців - news, country, groshi, businessНабуває чинності закон про фінмоніторинг. Що зміниться для бізнесу і простих українців - news, country, groshi, business

Якщо коротко, фінмоніторинг – це правила і процеси, за якими банки перевіряють грошові перекази на предмет їх нелегальності. Підприємці стикаються з ним в житті, коли при переказі великої суми грошей банки блокують переказ (а іноді заодно і карту) і вимагають надати документи про походження коштів і мету їх використання.

Закон адаптує українське законодавство до європейських норм фінмоніторингу. Він потрібен, щоб в майбутньому претендувати на членство в ЄС.

Які операції регулює закон

Всі операції своїх клієнтів, незалежно від суми та призначення рахунку (особистий, підприємницький, рахунок компанії й т.п.), банки тепер зобов’язані ідентифікувати. А саме:

  • встановити особу платника,
  • супроводити переказ коштів необхідним переліком даних про платника та одержувача.

Швидше за все, цих процесів користувачі на собі не відчують, оскільки у банків вже є всі необхідні відомості про клієнтів. Що стосується одержувачів, деякі банки вже запитують ім’я і прізвище одержувача, на рахунок якого переводяться гроші, якщо він не є клієнтом банку.

Водночас операції на суму понад 400 000 грн (раніше – понад 150 000 грн) підпадають під обов’язковий фінмоніторинг. Тобто, банки повинні будуть упевнитися в походженні коштів – для цього у клієнта попросять відповідні документи. У деяких випадках операції і на меншу суму можуть вимагати проведення фінмоніторингу в тій чи іншій формі.

Які операції не потрапляють під дію закону

НБУ також опублікував перелік операцій, які не потрапляють під цей закон:

  • оплата комунальних послуг, податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів незалежно від суми,
  • сплата кредиту в сумі до 30 000 грн,
  • оплата товарів і послуг картою (або за допомогою іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переклад – незалежно від суми,
  • всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5000 грн (раніше – до 15 000 грн),
  • зняття коштів з особистого рахунку.

Ці операції не вважають ризиковими. Тому компетенції фінмоніторингу на них не поширюються.

Пункт про перекази викликав чимало хвилювань: пішли чутки, що через це з 28 квітня перестануть працювати платіжні системи для готівкових переказів, які не зможуть забезпечити таку ідентифікацію. В результаті українці не зможуть заплатити за комуналку або внести кошти за кредит.

Однак в НБУ заявили, що цього не станеться – регулятор завчасно порекомендував банкам і іншим фінансовим організаціям налаштувати їх автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супровід грошових переказів необхідною інформацією про платника та одержувача.

Що реально змінить закон для бізнесу і простих українців

Три основні зміни, що стануть помітні більшості українців і бізнесу:

1. Підвищення порога обов’язкового фінансового моніторингу. До того, як новий закон набрав чинності, обов’язковий фінмоніторинг застосовувався до операцій від 150 000 грн. Тепер же ця сума підвищується до 400 000 грн.

На практиці, це означає, що для більшості клієнтів банків випадки спілкування з питань джерел походження коштів і підтвердження їх документами навряд чи почастішають. Будемо об’єктивними: навіть в середовищі високооплачуваних професіоналів транзакції на таку суму – швидше виняток, що вже говорити про населення в цілому.

Що стосується переказів від 5000 грн – мова йде про переведення коштів у готівковій формі.

Тобто, якщо ви здійснюєте переказ або отримуєте переклад на 6000 грн готівкою, при переказі у вас в більшості випадків попросять копію паспорта (з неї візьмуть ПІБ, номер документа та адресу проживання). Раніше така вимога теж існувала, але застосовувалася для сум від 15 000 грн.

До готівки в фінмоніторингу завжди була підвищена увага, оскільки за своєю природою вона найпростіше дозволяє приховати реального вигодонабувача.

При цьому, варто звернути увагу, що у випадку з переказом коштів вище мова йде скоріше про встановлення особи ініціатора та одержувача переказу, а не про джерела походження коштів, внаслідок яких цей переклад здійснюється.

2. Оновлення інформації про бенефіціарів компаній. Україна однією з перших у світі запровадила реєстр бенефіціарів власників. На відміну від безлічі інших країн (включаючи країни ЄС і США) будь-який обиватель може зайти на сайт ЄДР і подивитися, кому належить компанія.

Однак, питання завжди стосувалося якості інформації в ЄДР. Не всі компанії надали інформацію про своїх бенефіціарів, безліч існуючих записів не оновлюється протягом декількох років.

Новий закон вимагає, щоб компанії щорічно оновлювали інформацію про своїх бенефіціарів, за неподання інформації загрожує штраф до 51 000 грн.

На практиці, це стане ще однією маленькою проблемою бухгалтерів/юристів для тисяч невеликих компаній і, найімовірніше, допоможе з встановленням реальних власників компаній.

3. Дистанційна верифікація. Відбулося те, чого так чекали: банки та інші фінустанови зможуть віддалено верифікувати клієнтів і відкривати для них рахунки без їх фізичної присутності.

Новий закон оновив вимоги з перевірки особистості потенційного клієнта і робити їх відповідним європейським нормам. НБУ вже представив концепцію того, як може працювати віддалена верифікація, і найближчим часом підготує детальні положення на цей рахунок.

Таким чином, дозволяється парадоксальна ситуація. За якістю послуг, зручністю та інноваційністю українські банки часто можуть дати фору своїм європейським побратимам. З іншого боку, клієнти навіть найбільш інноваційних банків повинні були писати нескінченні «копія вірна» на десятці копій свого паспорта, коді платника податків та інших документах.

Які ризики несе в собі закон

Закон вводить ризикоорієнтований підхід для банків, поштових операторів, нотаріусів, адвокатів, аудиторів та інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Це означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливо, а надійних – менше.

В ідеалі це працює на користь і клієнтів, і бізнесу, що їх обслуговує: банки, фінансові компанії та інші суб’єкти фінмоніторингу можуть встановлювати більш м’які вимоги для клієнтів, чиї операції не викликають у них сумніви, не витрачаючи зайві ресурси на формальні перевірки. Відповідальність за якість перевірки клієнтів у все більшій мірі лягає на самих суб’єктів фінансового моніторингу.

Побоювання зазвичай викликає впровадження такого підходу в наших реаліях. Скептики заявляють, що банки та фінансові установи будуть використовувати ризикоорієнтований підхід як привід відмовитися від клієнта при найменшому ризику або заблокувати його рахунок «про всяк випадок».

Разом з іншими страшилками (буде як в ЄС – за кожну копійку потрібно відзвітувати) ці аргументи складають чи не основу критики нового закону.

Ці фрази можна заперечити двома контраргументами.

По-перше, ризикоорієнтований підхід вже рік використовується в валютному законодавстві з набранням чинності Закону України «Про валюту і валютні операції». За цим законом на банки було покладено відповідальність за перевірку валютних операцій клієнтів.

По-друге, з багатьма європейськими правилами фінансового моніторингу клієнти українських банків вже неформально зустрічалися на практиці. Особливо це стосується клієнтів банків із західним капіталом. Річ у тому, що у цих банків на рівні центрального офісу існують більш-менш універсальні політики фінансового моніторингу, що впроваджуються в усіх країнах.

І попри ці правила, іноземні банки регулярно займають перші місця в списку установ, де клієнти воліють зберігати більш-менш значні суми. І ніякий фінмоніторинг цьому прагненню не перешкода.

Чи вирішить закон проблему з відмиванням грошей в Україні

З одного боку, закон про фінмоніторинг впроваджує багато практики та знання європейських колег, товаришів із більшим досвідом роботи в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Передбачається, що він допоможе сфокусувати увагу на тих транзакціях, які несуть найбільші ризики, і спростить надлишкові адміністративні процедури.

З іншого боку, у 2018 році MONEYVAL (європейська інституція, яка займає питаннями боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму) у своїй оцінці ризиків України, пов’язаних з фінмоніторингом, звернула увагу, перш за все, на корупцію, а не на недоліки існуючого закону. І це логічно: секрет успішності законів часто лежить в «розумному фанатизмі» при їх реалізації, а не в частоті їх поновлення.

Про “Український Спектр”

«Український Спектр» – це онлайн медіа-організація, яка націлена на те, щоб допомогти своїм читачам, глядачам та відвідувачам успішно розвиватися в бізнесі та повсякденному житті, завдяки неперевершеному доступу та найкращому у своєму класі поданню новин та історій.

«Український Спектр» в Telegram – коротко про головне один раз на день
Підписатись на канал

Ми у соціальних мережах:

Ми у соцмережах:

Слідкуйте за UAspectr у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram
Menu