Успіх контенту багато в чому залежить від дизайну: люди починають оцінювати якість тексту за його оформленням ще до того, як почнуть читати. Дизайнер Роджер Паркер назвав 10 найбільш поширених помилок у візуальному представленні матеріалів і розповів, як їх уникнути.
1. Зловживання кольором
Не ставте текст на кольоровий фон. По-перше, при роздрукуванні такі сторінки вимагатимуть значно більше фарби та обернуться додатковими витратами для читача. По-друге, кольоровий фон може утруднити сприйняття тексту. Як правило, чорні букви на білому тлі – це безпрограшний варіант.
2. Відсутність номерів сторінок
Відмова від нумерації сторінок приносить додаткові незручності читачу. Йому стає складніше відстежувати прогрес у вивченні тексту і знаходити потрібну інформацію.
3. Занадто вузькі поля
Деякі документи важко читати, тому що поля в них занадто вузькі та текст йде майже від краю до краю сторінки. Порожній простір з боків сторінок дозволяє очам відпочити та фокусує увагу на написаному.
4. Непридатний шрифт
Існує три основних види шрифтів: декоративні, із зарубками та без зарубок.
- Декоративні. Такі шрифти, як Constantia або Broadway, сильно стилізовані та відмінно підходять для залучення уваги й передачі настрою та образу. Їх варто використовувати тільки в логотипах і на пакуванні, де картинка важливіше, ніж читабельність.
- З зарубками. Такі шрифти, як Times New Roman і Garamond, ідеально підходять для тривалого читання. Зарубки, тобто лінії по краях символів, допомагають оку вловити унікальну форму кожного з них і направляють погляд від букви до букви.
- Без зарубок. Такі шрифти, як Arial і Verdana, дуже зрозумілі. Їх чистий, простий дизайн допомагає розпізнавати слова на великій відстані, тому вони використовуються для позначення трас. Шрифти без зарубок часто застосовуються в заголовках та підзаголовках, за якими слідує основний текст, надрукований вже шрифтом із зарубками.
5. Неправильний розмір шрифту
Якщо шрифт занадто великий, то в одному рядку поміститься дуже мало слів і читачеві буде незручно ковзати поглядом по тексту. А якщо шрифт замалий, то читачеві буде складно вловити важливі деталі. Занадто маленький шрифт також змушує очі здійснювати більше рухів зліва направо, що збільшує навантаження на зір. Найпопулярніший і зручний розмір – 12 кегль.
6. Важкі для сприйняття заголовки
Заголовки повинні сильно контрастувати з текстом, який вони вводять. Потрібно, щоб у читача не виникало проблем з їх пошуком і сприйняттям. Не пишіть заголовки повністю великими літерами – їх складніше зрозуміти, чим заголовки, в яких є як великі, так і малі літери.
7. Відмова від поділу контенту
Набагато легше читати текст, який розділений на невеликі частини. Один зі способів зробити це – додати відповідні за змістом підзаголовки. Вони перетворять людей, які просто пробігають поглядом статтю, в уважних читачів. Таким чином, кожен підзаголовок забезпечує точку входу в текст. Вони також вносять візуальну різноманітність в матеріал, що складається з ідентичних з вигляду абзаців.
8. Погане форматування підзаголовків
Підзаголовки теж повинні сильно контрастувати з текстом. Для них потрібен більший та виразний шрифт, ніж для абзаців. Не використовуйте короткий зміст підкреслення: воно ускладнює читання, оскільки перетинає нижні частини таких букв, як “у” і “р”. Крім того, в підзаголовки краще додавати короткі ключові фрази, а не повні пропозиції. Найкраще працюють підзаголовки, які не виходять за межі одного рядка.
9. Відволікаючі колонтитули та поля
Верхні та нижні колонтитули містять текстові та графічні елементи, які повторюються на кожній сторінці. Такі позначення, як номер сторінки, інформація про авторські права та адреса видавця повинні бути менше і простіше, ніж основний текст. Великі кольорові логотипи на кожній сторінці також можуть сильно відволікати, не додаючи при цьому важливої інформації.
Що стосується полів, то як і раніше зустрічається старомодний підхід до них, коли порожні простори вгорі, внизу і з боків сторінки виявляються однакової товщини. Більш сучасний підхід пропонує застосовувати поля різної товщини.
10. Висячі рядки
Висячий рядок виникає, коли слово, частина слова або частина рядка виявляються внизу або вгорі сторінки або табличного стовпчика. Найгірше, коли внизу з’являється один лише підзаголовок, а абзац, який він вводить, починається тільки на наступній сторінці. Деякі програми дозволяють автоматично «прив’язувати» підзаголовки до абзаців – обов’язково використовуйте цю функцію.