Дослідження NASA підтверджують, що ми народжуємося творчими геніями, але помилки системи освіти нас «потуплюють». 98% дітей в 4-5 років можуть вигадувати інноваційні розв’язання проблем, але через п’ять років природну здатність до творчості зберігає лише 30%. Але ж дитячий креативний потенціал здатний зрушувати з місця непідйомні для дорослих завдання! На підтвердження цієї тези ми зібрали шість натхненних історій про зовсім молодих винахідників і новаторів.
Ленгстон Уітлок став співзасновником SAFETRIP в 16 років
У 12 років Уітлок написав на JavaScript свій перший анонімний месенджер, а у 2018 році він разом зі своєю подругою Джин запустив додаток для бронювання медичного транспорту SafeTrip. У ньому користувачі можуть планувати розклад поїздок або здійснювати екстрені виклики, економлячи час і гроші. Запатентована технологія програми дозволяє платити страховкою, дебетовими або кредитними картами. Рейтинг водіїв і користувачів, можливість відстежувати переміщення транспорту онлайн роблять поїздки безпечними.
Проєкт привернув 2,3 млн доларів інвестицій, а його виторг тільки на 2018 рік становив 3,4 млн доларів. Але каталізатором запуску SafeTrip були не гроші й слава, а блага мета. «Бездомний ветеран сказав нам, що люди в Атланті насилу добираються до медичних установ», – розповідає Уітлок виданню Entrepreneur. «Тоді Джин повернулася до мене і запитала: “Ти можеш зробити для цього додаток?”».
Зараз в команді проєкту більше ніж 10 осіб, і всі вони старше Уітлока. Але юний вік засновника тільки допомагає розвитку проєкту, наприклад, він зауважив, що багато підлітків стали навчатися кермуванню і СЛР (серцево-легеневої реанімації). Це надихнуло його запустити освітню програму, яка готує старшокласників до того, щоб вони могли стати водіями SafeTrip після випуску.
Сам Уітлок випустився зі школи в цьому році й активно розвиває проєкт. У подкасті While Black він міркує про свої підходи до успіху і дає три поради охочим стати підприємцями: ніколи не здавайтеся, визначтеся з метою, не відволікайтеся. Попри їх банальність, в контексті живого діалогу і його особистої історії, вони дають сутнісне розуміння мотивації тих, хто чогось досягає.
«Поки я був маленьким, моя мама постійно працювала, тепер моє завдання – забезпечити їй повне щастя», – каже стартапер. «Так що я це зроблю, чого б воно не коштувало».
Студент позичив грошей у батьків і заснував Bolt. Історія компанії, яка зараз коштує $1,9 млрд
Махір Гарімелла заснував Firefly в 13 років
На створення проєкту 13-річного винахідника надихнули фруктові мошки, які літали над залишеними на кухні бананами. Він здивувався, що їх дуже важко зачинити – вони майстерно ухиляються, попри крихітний розмір.
Заінтригований Махір став захоплено вивчати комах і навіть написав кільком відомим біологам. І до ще більшого подиву отримав відповіді від професорів з Каліфорнійського технологічного інституту й Університету Карнегі – Меллона. Він дізнався, що у фруктових мошок «найшвидша» на планеті зорова система – їх очі схожі на камеру з роздільною здатністю 25×25 пікселів, тому вони практично не бачать ніяких деталей, але з цієї ж причини дуже швидко обробляють отриману інформацію.
Юний винахідник вирішив застосувати цю підказку природи до вдосконалення дронів, які на той момент насилу маневрували в обмеженому просторі, погано виявляли й уникали небезпеки. В результаті він створив прототип FlyBot, який вміщається на долоні, використовував всього одну камеру і власний алгоритм Махіра. За участь у міжнародній виставці Google Science Fair 2014 з цим винаходом він отримав стипендію у 25 тисяч доларів і приз у 25 тисяч доларів за перше місце в області комп’ютерних наук.
У цього маленького винаходу величезні можливості використання. З відповідними датчиками, такий дрон може виявляти джерела витоку хімікатів і поширення пожеж. Завдяки тепловізору його можна використовувати для пошуку потерпілих від землетрусу. А якщо встановити датчики радіації, то й інспектувати атомні електростанції.
Крім розробки дрона Махір брав участь у безлічі інноваційних проєктів, а зараз він навчається в Стенфорді й відкритий до цікавих пропозицій. У коментарі Fortune він ділиться кращою, на його думку, порадою, яку отримував в житті: «Копирсайся в проблемах, які бачиш чи переживаєш».
Андрій Терновський заснував Chatroulette в 17 років
Легендарну «рулетку», яка випадковим чином об’єднує користувачів по відеозв’язку, створив московський школяр. Проста і геніальна ідея виникла у 2009 році під час спілкування з друзями по Skype. Захоплений Андрій, який програмував ще з 11 років, реалізував її за два дні. А у 2010 році, після публікації про сайт в американських ЗМІ, його відвідуваність досягла 1,5 млн користувачів в день.
На початковому етапі розвитку проєкту знадобилося 10 тисяч доларів, інвесторами стали батьки, яким він незабаром повернув гроші. У березні 2010 року Тернівський керував сайтом зі своєї дитячої кімнати, і йому допомагали чотири програмісти, які працювали віддалено. Сервери проєкту розташовувалися в Німеччині.
Проєкт став заробляти непогані гроші на рекламі – в його кращі часи, через рік після запуску, незалежні експерти оцінювали Chatroulette в 30-50 млн доларів. За Андрієм почали полювати інвестори, але всі вони отримали відмову.
Зараз вірусна популярність сервісу впала, проте його щомісяця відвідує понад мільйон осіб і сайт продовжує приносити стабільний дохід. З огляду на власне зізнання Андрія в коментарі The New York Times в тому, що він запустив проєкт забави заради й не сподівався на комерційний успіх, то свою мету він перевиконав.
Ерін Сміт заснувала FacePrint в 15 років
Ерін було всього 15 років, коли у неї стався момент «еврики». В результаті вона заснувала проєкт FacePrint, який допомагає виявити симптоми нейродегенеративних захворювань мозку на десятки років раніше.
Осяяння сталося під час перегляду фільму «Назад в майбутнє», де грав Майкл Дж. Фокс, у якого в 1991 році діагностували хворобу Паркінсона. Ерін звернула увагу, що в кіно, знятому за шість років до офіційної постановки діагнозу, виразам обличчя актора вже «не вистачало емоцій». Вона зрозуміла, що хворобу можна визначати набагато раніше. В інтерв’ю радіостанції KCUR дівчина пояснює: «Коли людина з паркінсонізмом сміється або посміхається, то це виглядає дуже емоційно відсторонено».
Бажання розробити програму, яка буде виявляти ранні симптоми нейродегенеративних розладів, мотивувало Ерін вивчити програмування з нуля. Протягом року вона створила прототип, який вже міг визначати ознаки захворювань по відеозаписах.
Аналогічна технологія розпізнавання осіб використовується для знаходження відомих злочинців на камерах відеоспостереження. Але в програмі Ерін застосовується технологія машинного навчання, тому вона постійно вдосконалюється у виявленні ознак хвороби Паркінсона.
FacePrint знаходить дійсно ранні ознаки захворювання, що може не тільки допомогти людям контролювати його перебіг, але і посприяти розвитку нових більш досконалих методів лікування. Ерін розповідає, що коли вона вивчала медичні дані, то виявила, що частини мозку, які раніше пошкоджуються при Паркінсона – це ті ж частини, що беруть участь у формуванні міміки. Основні симптоми захворювання, такі як тремор і труднощі при ходьбі виникають через 20 років після прояву перших ознак хвороби.
Фонд Майкла Дж. Фокса, який підтримує пошук ліків проти цієї хвороби, профінансував два дослідження, які визначили, що FacePrint розрізняє людей які страждають на хворобу Паркінсона від здорових людей з точністю 88%. Зараз технологія проходить клінічні випробування в Стенфордському університеті, в який зарахована Ерін. Але дівчина поки там не вчиться, тому що працює над дослідженням, що фінансується Thiel Fellowship.
За словами Ерін, для неї зараз дуже важливо оптимізувати своє індивідуальне навчання, щоб найбільш ефективно допомагати будувати краще майбутнє для неврологічного та психічного здоров`я.
Рія Каруманчі заснувала SmartCane в 15 років
Ідея заснувати проєкт SmartCane народилася, коли Рія помітила, як слабозора бабуся її подруги з труднощами пересувалася по власній домівці. Її дуже здивувало, що тростина для сліпих майже ніяк не змінилася за останні 100 років, попри весь технологічний прогрес.
Тоді Рія, яка навчилася програмувати ще в четвертому класі та вже кілька років брала участь в молодіжних інноваційних програмах в Торонто, вирішила зв’язатися зі спільнотою людей з вадами зору та сліпих. Вона дізналася, що тростина допомагає справлятися з перешкодами на землі, але її користувачі все одно залишаються вразливими до гілок, що стирчать, та інших перешкод вище коліна.
Тоді юна підприємниця і взялася за розробку SmartCane – розумної тростини, забезпеченої ультразвуковими датчиками. На відміну від традиційного рішення, SmartCane розпізнає широкий спектр перешкод в зоні від коліна до голови, а також може попереджати про такі потенційні небезпеки, як мокрий слизький тротуар. Крім цього останній прототип оснащений тактильною GPS-навігацією, він за допомогою вібрації повідомляє користувачеві, куди повертати.
В майбутньому Каруманчі сподівається удосконалити тростину за допомогою камери зі штучним інтелектом, яка буде описувати предмети побуту і розпізнавати обличчя людей. Амбіційний, але реалістичний план, з огляду на те, що проєкт вже привернув понад 85 тисяч доларів від різних інвесторів, включаючи Microsoft. Вихід проєкту на ринок планується до середини цього року, якраз коли його засновниця закінчить 11 клас.
Щодо майбутнього у Рії дуже красива мрія – вона хоче стати «людиною-єдинорогом». Але вона надає цьому особливого значення: «Замість того, щоб будувати компанію вартістю в мільярд доларів, завдання такої людини – вплинути на мільярд людей», – зізнається вона виданню Entrepreneur.
Шубхам Банерджі заснував Braigo Labs в 13 років
Шубхаму було всього 13 років, коли він створив перший прототип бюджетного принтера для сліпих Braigo. Незадовго до винаходу він дізнався, що матеріали, надруковані шрифтом Брайля, доступні небагатьом з них. На той момент вартість пристрою для їх друку становила 2000 доларів – і він вирішив знизити її в 10 разів.
Чому створення дешевого принтера для друку Брайлем важливо, попри існування додатків, які просто озвучують текст? Це єдиний код, що дозволяє сліпим людям повністю осмислити такі поняття, як пунктуація, омофони та інші граматичні деталі. Він необхідний для освоєння грамотності, особливо тим, хто сліпий з раннього віку.
Тому, надихнувшись благою метою – зробити життя сліпих людей краще, Шубхам попросив батьків купити йому набір Lego Mindstorms EV3 (назва Braigo, до речі, комбінація слів Braille і Lego) за 350 доларів і пару недорогих електронних деталей. І за кілька тижнів з сьомої спроби він зібрав прототип. В результаті в проєкт юного винахідника інвестували корпорації Intel і Microsoft, і він дійсно зміг вплинути на життя 200 мільйонів сліпих в кращу сторону.
Хлопцеві пощастило, що батьки завжди підтримували його і з радістю купували розвивальні іграшки. Нілой, батько Шубхама, розробник за фахом, часто засиджувався з сином до ночі, поки той захоплено працював на своїм проєктом. Звичайно, успіху також сприяла жива уява, яка не встигла обрости шаблонами й залізна сила волі. В результаті Шубхам впорався із завданням, яке було не під силу безлічі винахідників з Кремнієвої долини протягом довгих років!
При цьому юний новатор не вважає себе винахідником, що змінив світ. «Я просто хлопець, який хоче вирішувати рандомні завдання», – зізнається він в коментарі виданню Smithsonian Magazine.
Кожна дитина має унікальний талант. Головне – чути його і підтримувати творчу ініціативу. У COODY ми постійно натхненні дитячої винахідливістю. Антистресові меблі, курси іноземних мов у VR, «ідеальний будильник», який будить подувом морського бризу і бажає приємного дня – чого тільки наші учні не вигадували. Звичайно, дитяче підприємництво в нашій країні – поки щось дивовижне, отримати гідне фінансування складно, але екосистема розвивається.