Багатьом з нас знайоме таке почуття, як глософобія – страх перед публічними виступами. Глософобія може виникнути навіть перед невеликою аудиторією і викликає фізичну реакцію: ми відчуваємо, що серце почало битися частіше, щоки почервоніли, а ноги налилися вагою. Засновнику Flowmine, розробнику та автору блогу на Medium.com Фредріку Холму вдалося позбутися страху сцени, і він вважає, що це під силу кожному.
Колись будь-яка публічна дія – від короткої презентації до виступу перед невеликою групою людей – викликала у мене нервове тремтіння. Про те, щоб вийти на сцену перед великою аудиторією, не було й мови. На щастя, молодому програмісту нечасто доводиться цим займатися. І замість того, щоб працювати над проблемою, я всіма силами уникав виступів, кажучи собі, що мої ключові навички – програмування і розробка.
Тоді я не розумів, що це шкодить кар’єрному росту. Проблема була не тільки в глософобіі, але і в низькій самооцінці. Одного разу мені запропонували провести курс по JavaScript. Тоді я відчайдушно потребував грошей. Попри те, що мене вибрали за рекомендацією, і у мене було понад 10 років досвіду у веброзробці, я все одно відчув синдром самозванця.
Вперше в житті мені було настільки незручно відмовити, що це переважило навіть страх публічних виступів.
Я обговорював з дівчиною, як краще представитися студентам, і вона зазначила: «Неважливо, що ти скажеш. Усі або занадто зосереджені на собі, або нервують через те, що вони будуть говорити». Пізніше я переконався, що в будь-якій розмові слова несуть лише невелику частину сенсу.
Згідно з правилом 7-38-55, 7% сенсу передають слова, 38% – тон голосу, а 55% – мова тіла.
Цю концепцію розробив професор психології Альберт Мехрабіан з Каліфорнійського Університету в Лос-Анджелесі. З неї випливає: щоб завоювати авторитет аудиторії, досить прийняти впевнену позу.
Визнати проблему – тільки перший крок до її розв’язання. Можна довго вивчати теорію, але без практики позбутися страху публічних виступів не можна.
Як виграти будь-які дебати: шість практичних порад
Я вирішив удавати впевненість до тих пір, поки не відчую її. Я не соромився звертатися за порадою. І прогрес не змусив себе чекати. Згодом мені стало простіше брати участь в нарадах, а люди з мого оточення стали інакше до мене ставитися. Здавалося, чим більше я висловлюю свою думку, тим більше вона потрібна.
Справжній прорив стався, коли я отримав нову роботу в консалтинговій компанії і розробив план персонального розвитку разом з тімлідом, який включав проходження курсів з риторики, навичкам презентації та проведення семінарів, а також організацію курсів програмування.
Це був дуже складний рік, але, як відомо, реальне зростання відбувається поза зоною комфорту.
У певний момент позитивних вражень стало більше, ніж негативних. Я почав отримувати задоволення від виступів. Я не встиг отямитися, як уже проводив власний мітап і був одним з організаторів конференції. У мене з’явилася можливість поспілкуватися з успішними спікерами та багато чому у них навчитися: як вони готувалися, як спілкувалися з настирливими людьми і як розв’язували технічні питання.
Згодом я почав замислюватися про те, щоб самостійно виступити з доповіддю на конференції. Через деякий час мене запросили виступити в Польщі.
Я був щасливий і наляканий одночасно. Ось яку пораду я можу дати всім, хто готується до виступу: вивчіть матеріал настільки, щоб не боятися повернутися спиною до слайдів.
Для 30-хвилинної презентації я витратив приблизно 80 годин на те, щоб написати матеріали, і ще 80 – на те, щоб їх відпрацювати.
Моя порада: виділяйте на підготовку до виступу принаймні в 10-20 разів більше часу, ніж він триватиме.
У день доповіді я майже не нервував. Не пам’ятаю, як все пройшло, але судячи з реакції і запису виступу, я впорався – приблизно на 3 з 5 балів. Але це не важливо. Головне, що я переборов страх вийти на справжню сцену.
Якщо ви дійсно хочете освоїти публічні виступи, ніщо не допоможе так, як заняття з тренером. Процес може бути важким і навіть лякати, але зусилля варті того, щоб стати іншою людиною – тим, хто може сміливо висловити свої думки, не стримуючи себе.