Не забудьте поширити ❤️
Денис Суділковський зараз — директор з інновацій в Projector AI Lab, автор та куратор курсів з продуктового дизайну у Projector та директор з маркетингу PropTech платформи ЛУН.
Денис Суділковський раніше — підприємець, артдиректор, Head of Design у продуктовій компанії, а ще співзасновник весільної агенції. Увесь цей досвід помістився в кар’єру довжиною у 25 років, яка поєднує дизайн, дослідження, бізнес, розвиток продуктів, маркетинг і постійні експерименти.
Ми поговорили з Денисом про його підхід до роботи, підприємництво, як розробляти інноваційні продукти за допомогою штучного інтелекту та чому українським IT-спеціалістам час це робити.
Як такий насичений кар’єрний досвід вплинув на ваш підхід до роботи?
Він повністю його сформував. Дуже прикро, що цю фразу сказав не я, але почув її від Андрія Федоріва: «Маркетолог — це підприємець на чужі гроші». Уся моя робота сьогодні — чисте підприємництво, створювати нове та розвивати наявне. Підприємці прекрасні у своїй незгоді із сучасним світом. Вони хочуть його змінити й для цього створюють нові речі, яких до них не існувало.
Змінювати світ — найцікавіша робота в житті й сьогоднішній етап розвитку технологій надзвичайно сприяє цьому. Але не технологіями єдиними. Круті речі створюють круті люди. Можливість збирати та об’єднувати таких самих як я, співавторів майбутнього, а не виконавців завдань — велика удача.
Мені цікаво з непосидючими, незгодними з неідеальністю світу, зарядженими на зміни, відкритими до нового, сміливих до експериментів.
В українській ІТ-сфері переважає аутсорс-модель співпраці із західними ринками й загалом справи йдуть добре. Ви ж переконані, що час спеціалістам переходити на новий рівень не лише роботи, а й мислення — від виконавців до авторів продуктів. Чому час цієї ідеї настав зараз?
Зроблю дисклеймер. Аутсорс виконує гарну й корисну роботу, особливо зараз. Зокрема залучають в країну валюту й дають роботу тим, хто залишився тут, даючи змогу працювати як великі експортери послуг.
Але це не єдиний шлях розвитку компаній і спеціалістів в них. Інший — створювати додаткову цінність, запуском власних продуктів. І знаю, що деякі аутсорси працюють в цьому напрямку.
Ця ідея актуальна не тільки зараз, вона була актуальна весь час.
Проводячи аналогію, з економічної точки зору, Україні вигідніше везти в Європу не зерно, а макарони. Хоча на практиці це означає збудувати заводи, прокласти рейки. Фактично створити нові компанії. Це не легко, але вектор правильний.
Та й з точки зору спеціалістів, вони краще розвиваються, коли максимально дотичні до реального світу й бачать його фідбек. Коли вам пише засмучений користувач щодо вашого рішення — значно легше розвинути емпатію і розуміння «як все працює насправді». І це те, що рідко доступне у великих компаніях, де між умовним менеджером чи дизайнером та кінцевими користувачами є ще десяток людей.
Моя особиста думка — будувати кар’єру в продукті цікавіше, бо саме там є можливість вчитись «у полі» й виправляти власні помилки. Як не крути, а в аутсорсі замовник вирішує, чи успішно виконане завдання. Після акту прийнятих робіт в авторів вкрай рідко є можливість побачити реакцію користувачів на запропоновані рішення.
У продукті успіх ідеї на 100% визначають користувачі. І кінцеве рішення заплатити увагою чи грошима приймає саме вони. Це дає шанс продуктовим командам працювати над помилками й вчитись не як «продавати замовнику», а як «продавати користувачу». Спеціалісти зі служби підтримки й зірочки в App Store швидко скажуть, наскільки вдалою була робота команди.
Як успішно українські ІТ-спеціалісти вже в ролі авторів продуктів можуть конкурувати з глобальними гравцями?
Насамперед ми голодні до роботи. Світ дуже стабільний, він хоче мати шестигодинний робочий день або чотириденний робочий тиждень. Українці теж такого б хотіли, але в нас умови інші — наразі ми не можемо собі цього дозволити.
Саме цей «голод» і бажання працювати — велика конкурентна перевага.
Друге, в Україні багато самоучок, які здобули знання на практиці. Так, такий підхід не дає базу, як академічно правильно щось робити. З іншого боку, ця академічність і заважає підприємцям, бо вони обтяжені правилами та упередженнями, як треба створювати продукт. Ми ж «просто» створили щось, випустили це на ринок й дивимось, як воно працює. Чи не працює 🙂
І третя складова. Перебуваючи в Україні, ми можемо створювати продукти, які змінюють весь світ. А для цього нам потрібна потужна IT-спільнота, яка у нас є, доступ до технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ), ми його маємо, та швидкий інтернет. Так трапилось, що в Україні останній є одним з найстабільніших і найшвидших у світі. Звісно є проблема блекаутів, але ми також навчилися працювати з цим за допомогою Starlink та генераторів. А це знову ж таки показує нашу адаптивність та гнучкість, які дозволяють нам творчо підходити до завдання.
Тому в українських спеціалістів є комплекс цікавих вікон можливостей й було б вкрай дивно ними не скористатися.
Ви згадали штучний інтелект, як одну з технологій для створення продуктів. Наразі схоже, що він недосконалий — ШІ вигадує біографії людей, помиляється в математичних розрахунках, генерує зображення людей з дивними пальцями та руками. Як за допомогою ШІ з його наявними можливостями розробляти продукт?
Абсолютно правильно, штучний інтелект не є досконалим і він гарантовано буде помилятися. Але є гарна новина — про всі ці проблеми знають автори ШІ й вони працюють, щоб їх виправити. Якщо подивитися, як пів року тому Midjourney малював пальці, то їх завжди треба було ховати. Сьогодні ж ситуація дещо інша — так, трапляються ще дивні форми кінцівок, але це швидше рідкість. Тобто мине ще пів року й проблема з пальцями, напевно, буде розв’язана.
Що ж стосується помилкових розрахунків і вигаданої інформації штучним інтелектом. Щоб уникнути обох, важливо розуміти, як він працює. По-перше, ШІ — це статистична модель, а не гуманітарна. По-друге, якщо ви поставите йому запитання, в якому ШІ некомпетентний, він не може сказати «Я не знаю». Тому що він не апелює терміном факту, у ньому немає такої сутності. Розуміння, як ШІ працює дозволяє звести так звані «галюцинації» до мінімуму та використовувати сильні сторони.
З іншого боку, якщо спитаєте якоїсь поради в Google, не факт, що в SEO-статті автор/-ка написав/-ла правду. І навіть якщо звернемося до живої людини, ми не можемо бути впевненими на 100%, що вона не помилиться.
Не варто мати завищених очікувань. ШІ — не Оракул, який знає все. Це статистична модель, яка може допомогти з доволі широким, але не всеосяжним спектром завдань. ШІ може створювати. І треба використовувати цю можливість фантазії на користь, а не намагатися перетворити його на Вікіпедію.
Тут маю запитання вже до скептиків — в який момент власної кар’єри вам буде достатньо якості ШІ, щоб його використовувати? Час, коли штучний інтелект перетвориться на commodity технологію, яка буде всюди, точно настане. І напевно, коли це відбудеться, вони втратять місяці, роки того досвіду, який отримують оптимісти ШІ, використовуючи його вже сьогодні.
Зараз же є можливість долучитися до технології, яка має величезний потенціал. Він полягає в тому, що машини навчилися вчитися, як люди. Ми можемо наймати собі штучний інтелект у ролі помічника. Можна навчитися працювати з цими помічниками або чекати, поки це стане стандартом, як от надсилати імейли, а не факси.
Великі компанії як Samsung забороняють працівникам використовувати ШІ, зокрема ChatGPT, з огляду на безпеку. Як бізнесам працювати з цим інструментом?
В особистих налаштуваннях ChatGPT можна зняти прапорець і модель не буде зберігати та вчитись на ваших даних. Тобто все залишиться конфіденційним. З іншого боку, я розумію, коли така компанія як Samsung забороняє використання ChatGPT, тому що співробітники вивантажували всі дані підряд. У масштабах такої організації — це ризикована історія.
Якщо говорити про обсяг значної кількості українських проєктів, ризик не настільки високий. Особливо, коли мова йде про експерименти. Тому можна трохи ризикнути, щоб отримати більшу вигоду. А загалом, скоро технології дійдуть до того, що з’являться «коробкові GPT», коли у кожної компанії буде свій штучний інтелект, навчений на даних безпосередньо цієї організації і який працює на власних серверах.
Як застосовуєте ШІ в ЛУН на рівні організації та як використовуєте технологію у власній роботі?
У ChatGPT є версія Code Interpreter. Їй можна «згодувати» будь-які мінімально структуровані дані, поставити по них запитання й отримати відповідь. Тобто цей інструмент може виконувати функцію аналітика даних.
У моєму випадку — продуктового аналітика, тому що я «згодовую» йому дані відвідуваності, поведінки користувачів тощо. Він дає мені відповіді і я переконаний в тому, що вони точні. Чому? На відміну від класичного ChatGPT, Code Interpreter пише на Python програму для роботи з цими даними й код цієї програми виставлений та прокоментований. Я можу перевірити його логіку підрахунків, а у відповідь отримати графіки, текстові висновки, таблицю тощо.
Також, якщо потрібно написати складну формулу в Excel для підрахунку, ви можете звернутися до бізнес-аналітика чи розробника, який розуміє її. А можете спитати ChatGPT, який класно працює з цим. Якщо вам треба провалідувати шматочок коду, а ви не є розробником, можете «згодувати» цей код ChatGPT, у запиті вказати помилку й попросити ШІ переписати цей код. Він зробить.
Оскільки я залучений в комунікації, а в сучасному світі комунікацій це майже завжди візуал, то в моїй команді, напевно, вже ніколи не з’явиться вакансії junior-дизайнера. Тому що Midjourney забрав цю роботу. Питання не в тому, що він коштує мені 30 доларів на місяць, що значно дешевше, ніж дизайнер. А в тому, що Midjourney малює швидше. За пів хвилини я можу отримати результат.
Розповім про ще один приклад генерації. Значна кількість графіки, яку ми створюємо для ЛУН Місто — соціального центру міських досліджень — ми генеруємо з Midjourney. З ним же та командою професійних графічних дизайнерів ми розробляли новий брендинг ЛУН. Це така колаборація людей з машинами.
Коли у наше життя увірвався ChatGPT, дискусія про ШІ стрибала між двома екстремумами: штучний інтелект — це про нові робочі місця та на нас очікують масові звільнення, адже він замінить більшість професій. Як бачите, ситуацію ви й до чого спеціалістам варто готуватися?
На iForum я виступав з темою «Так, ШІ вас звільнить». Не те щоб я був радикальним поціновувачем ідеї, що штучний інтелект замінить всі професії, проте його вплив буде колосальним. Яким саме, наразі не зрозуміло, тому що ніколи технології не з’являлися настільки швидко. Ми вже проходили етапи комп’ютеризації. Тоді було популярно в резюме вказувати «впевнений/-на користувач/-ка ПК».
От зараз приходить ШІ. Тепер цій навичці є еквівалент — «впевнений/-на користувач/-ка штучного інтелекту». Наприклад, кожну людину, з якою проводжу співбесіду на роботу в ЛУН, я перевіряю на знання інструментів штучного інтелекту. Тобто без вміння використовувати ШІ сьогодні у своїй роботі, ви вже програєте конкуренцію. Вам вже доводиться наздоганяти. Ну а мені хочеться працювати з тими, хто біжить попереду всіх.
Як ШІ вплине на професії? Ймовірно не те що професії, а етапи входу в них зміняться. Наприклад, позиція junior data-аналітика звучить вже дивно. Це джуніор, який не знає, як працювати з даними? Тоді як він виконуватиме завдання? Виходить, що вимоги до junior-позицій стануть значно вищими, бо певну частину завдань можна робити з машиною.
З іншого боку, ШІ може створити нові професії, але поки ми до кінця не розуміємо, які саме. Не розуміємо тому, що немає фреймворків впровадження штучного інтелекту у великих сталих організаціях. Це все з категорії Research and Development, тобто ми досліджуємо щось і намагаємося втілювати результати.
Якщо спеціальність пов’язана з інструкціями, завданнями з певною послідовністю дій, легше буде віддати машинам цю роботу. Чи призведе це до того, що безробітні ходитимуть вулицями у пошуках їжі? Ні. Світ вийде на той етап, коли в нас з’являться цікавіші та більш творчі завдання.
У гарних спеціалістів не було жодного дня, коли вони не мали чим зайнятися. От у них все буде добре. А якщо у вас бувають у дні, коли є інструкції, а роботи по них не так багато, тут гарних новин немає — вас замінять машини.
Штучний інтелект також може докорінно змінити традиційні бізнес-моделі. Як такі зміни можуть вплинути на ІТ-індустрію і спосіб ведення бізнесу в цій галузі?
ШІ відкриває дві точки для зростання бізнесу: швидкість та персоналізація.
Певні процеси можуть відбуватися в рази швидше. Наприклад, щоб намалювати дівчину для першої сторінки сайту у 2010 році, ми з дизайнером витратили півтора тижня. Зараз Midjourney виконає роботу за 15 секунд.
Друга точка — можливість так швидко створювати також відчиняє двері для персоналізації. Тобто ми можемо розробляти фічі, які колись робили на загал, для кожного індивідуально. Уявіть, якими можуть бути цифрові продукти, якщо вони будуть персоналізовані. Наприклад, те, що робить Grammarly зараз. Їх штучний інтелект розуміє tone of voice компанії й допомагає писати тексти англійською з урахуванням цього персоналізованого голосу бренду. При тому, це не інструкція, як компанія хоче звучати та які слова треба використовувати. ШІ сам розуміє, як комунікувати, машина навчилася вчитися.
Є ще третя складова, наслідок швидкості та персоналізації — зростає можливість копіювати вже вдалі рішення. І виходить, що вдале рішення конкурентів зі штучним інтелектом буде дуже дешево скопіювати. Куди призведе така зміна? Однозначної відповіді немає. Будемо спостерігати.
Що можна робити зараз, так це вивчати ШІ та експериментувати з ним. Це також те, чим ми будемо займатися на моєму з Projector курсі — AI for Product Creation. Він, як я люблю жартувати, має знову все зламати. Тому що ми спробуємо вчитися інакше, використовуючи найкращі практики Projector, а саме навчання на справжніх кейсах. Але цього разу до роботи над реальними проєктами найматимемо собі в поміч штучний інтелект.
Ви сказали, що штучний інтелект пришвидшить створення продуктів і власне сама назва курсу говорить про розробку проєкту за допомогою ШІ. Яка основна мета навчання й кому курс буде корисним?
Мені хочеться, щоб на цей курс потрапили люди, які вже сьогодні дотичні до створення продуктів та сервісів, але не є технічними розробниками. Це навчання для продуктових дизайнерів, менеджерів, стартаперів, бізнес-аналітиків, спеціалістів служби підтримки.
А ідея курсу полягає в тому, що у нас є можливість найняти спеціаліста у вигляді штучного інтелекту на ті компетенції, де нам їх бракує. Разом з ним ми будемо створювати продукт, якого не існувало.
У мене було три воркшопи у Projector, які допомогли перевірити цю ідею. Результат — це можливо. На воркшопі люди без досвіду розробки найняли ШІ в ролі технічного директора. І разом з ним програмували сервіс, який може інтегруватися з Монобанком, брати звідти всі витрати по персональній картці, «згодовувати» їх штучному інтелекту, а ШІ має дати пораду, як краще керувати своїми фінансами.
Тобто дизайнери та продуктові менеджери за 4 години за допомогою ChatGPT «навчилися програмувати» й створили сервіс персонального фінансового асистента. Цікаво, що одному зі студентів ШІ порадив витрачати менше грошей на навчання 🙂
Продукт, який студенти розроблять на курсі, не буде досконалим з точки зору естетики та коду й навряд чи принесе мільйони доларів прибутку. Це не є метою курсу. Наше завдання зрозуміти можливості штучного інтелекту й навчитися використовувати ШІ, щоб створити продукт або нові фічі. Ми найматимемо ШІ на різні ролі — щоб виводити правильні гіпотези, досліджувати ринки, аудиторії, її потреби, розробляти перші версії продукту чи функції та валідувати їх на реальних живих людях.
Разом зі студентами ми пройдемо шлях від ідеї до відповіді «Так, це потрібно людям, бо це підтверджено на практиці».
Тобто якщо ви захочете створити pet project чи розпочати власний стартап, у вас є майданчик для експериментів, який може стати бустером для зміни кар’єри. Я хочу допомогти людям сформувати цю підприємницьку навичку. Адже штучний інтелект, як я вже казав, допомагає виконувати завдання, які не ви знаєте як робити, для того, щоб створити те, чого не існує.
Які у вас очікування від впливу курсу на розробку продуктів та ринок IT загалом?
Мені цікаво дослідити, як штучний інтелект зможе вплинути на процес вигадування та реалізації безпосередньо ІТ-продуктів. Я очікую, що після курсу люди повернуться на свої робочі місця й дивитимуться на світ інакше — вони бачитимуть величезну кількість можливостей; що майже будь-яку ідею можна провалідувати менше ніж за тиждень, а не перетворювати перевірку на нескінченну історію.
Так, до кінця тижня у нас може бути перша версія продукту, до кінця другого тижня вже буде друга. Такий ітеративний, але дуже швидкий темп — чи не єдиний шлях створення чогось сьогодні. В іншому разі ви закриваєтеся у кімнаті на пів року щось робите, показуєте це світу, а світ каже: «Не подобається». І все, пів року минуло в нікуди, а це дуже дорога помилка.
Також цікаво, як ШІ може вплинути на процес освіти. Ми будемо вчитися з людьми робити те, що вони не вміють за допомогою штучного інтелекту. Це відкриває величезні можливості, адже ШІ може пояснити тему 10 разів різними словами, хоч о третій годині ночі, будь-якою мовою світу допоки ви не зрозумієте її.
Щодо глобального впливу курсу на ринок ІТ, мені хочеться, щоб в Україні була величезна кількість сильних продуктових компаній-інноваторів і стартаперів. Це позитивно впливає на країну, допомагає їй стати успішнішою та багатшою. А багатих і сильних не ображають. Як би нам не хотілося, північно-східний сусід нікуди не зникне. Відповідно, в нас єдиний шлях — стати достатньо сильними й багатими, щоб захищати свою незалежність від варварів.
Ми у соцмережах: