Не забудьте поширити ❤️
7 березня 2025 року Центр прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва презентували результати соціологічного дослідження про ризики, з якими стикаються жінки-активістки в Україні, і про вплив повномасштабного вторгнення на їхню діяльність.
Захід проведений за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
Експертне дослідження провели наприкінці 2024 – на початку 2025 року, воно включало в себе глибинні інтерв’ю та онлайн-опитування жінок-активісток з 20 регіонів України, віком від 18 до 60+ років. Усього в опитуванні взяли участь 122 активістки, відбулося глибинне 31 інтерв’ю.
Більшість респонденток вважають переслідування жінок-активісток поширеним явищем: 57,4 % зазначили, що вони часто зазнають переслідувань, а 44,3 % вважають, що жінки-активістки стикаються з цим частіше, ніж чоловіки. Найбільш поширеними формами тиску є онлайн-залякування (80,3 %), дискредитація (75,4 %) та гендерна дискримінація (72,9 %). Понад третина активісток (37,7 %) особисто зазнавали переслідувань, причому ризики зростають у малих містах і селах.
Дослідження також виявило критичну недовіру до захисту з боку держави: 77,1 % респонденток вважають зусилля держави недостатніми або відсутніми. Найбільш нагальними заходами для захисту активісток вони назвали ефективне розслідування переслідувань (86,9 %), боротьбу з онлайн-атаками (81,1 %) та гарантування цифрової безпеки (66,4 %).
«Проведені дослідження демонструють, що громадська активність жінок зростає навіть у розпал повномасштабної війни, проте понад половина опитаних активісток уже зазнали погроз чи переслідувань, і тільки третина відчуває себе в безпеці, — пояснює аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Алла Бєлошенко. — Однак їхні ініціативи досі наражаються на недосконалу систему захисту й стереотипи. Якщо ми прагнемо реальних змін, маємо посилювати правові механізми підтримки жінок-активісток і викорінювати уявлення, що обмежують їхній потенціал».
Крім того, понад половина опитаних вважають, що через мобілізацію чоловіків на війну для жінок-активісток з’явилося більше можливостей участі в суспільних процесах, особливо у сферах захисту прав жінок і підтримки ЗСУ. Згідно з дослідженням, основними перешкодами у професійному розвитку залишаються гендерні стереотипи та відсутність ефективних механізмів захисту з боку держави.
«Повномасштабне вторгнення змінило фокус діяльності активісток. Ми маємо помітний зсув громадської активності в бік сприяння захисту країни, але водночас немає кардинального скорочення “мирних” сфер активності. Наприклад, жодна з наших респонденток не сказала, що активність жінок у мирних сферах зменшилася, і що наявні воєнні умови перешкоджають цьому. На думку опитаних, більшість сфер активізму, поширені серед жінок з активною позицією, пов’язані з правами жінок та великою війною і її наслідками, — наголосила Ірина Юзик, проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA. — Що ж до заходів, на яких повинна зосередитися держава, опитані найчастіше вказують на потребу в ефективному розслідуванні погроз, нападів, встановленні винних і притягненні їх до відповідальності, а також на потребу в попередженні та реагуванні на онлайн-переслідування і цькування».
Переглянути запис трансляції можна тут.
Захід організував Центр прав людини ZMINA за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи й надзвичайні ситуації й використання ключових можливостей миробудівництва.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) — це єдиний глобальний механізм, створений цілковито для підтримки участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, і працює разом із жінками на передовій заради побудови сталого миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» й реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.
Ми у соцмережах: