Не забудьте поширити ❤️
Джейсон Шен, співзасновник esports-компанії Midgame , розповідає, як впоратися з професійним вигоранням.
У минулому році журналістка Енн Хелен Петерсен написала широко відому статтю в Buzzfeed, в якій назвала міленіалів «Поколінням вигорання». За словами Петерсен, ми перевантажені роботою, заробляємо менше, ніж могли б, і часто паралізовані «системною дисфункцією» нашого все більш мінливого світу. В результаті багато хто з нас стикається з проблемами при виконанні навіть таких простих «дорослих» завдань, як оплата рахунків або голосування.
Рік по тому здається, що все гірше, ніж будь-коли. Заробітна плата продовжує падати, США знаходиться на межі війни з Іраном, а бурхливі лісові пожежі убили в Австралії понад мільярд тварин. П’ятдесят сім відсотків співробітників в технологічній сфері в даний час відчувають професійне вигорання, згідно з опитуванням 11 500 працівників, проведеного Blind. Так що ми можемо зробити, щоб запобігти почуттю вигоряння або оговтатися від нього в 2020 році?
Найпоширеніша порада для боротьби з вигоранням зводиться до думки «менше працювати». Нас закликають витрачати на роботу менше годин, перестати приносити її додому, відпочивати і доглядати за собою. Ми говоримо про «перезарядку», наче якщо б ми були машинами з увімкненими батареями. Ця ментальна модель має сенс, коли більшість людей зайняті в сільському господарстві або на виробництві. Але аналогія помилкова, коли мова йде про «білих комірців».
У той час як термін «вигорання» часто використовується в повсякденних розмовах, в більшості формальних визначень йдеться, що відчуття втоми – це тільки одне з трьох вимірів. (Два інших – це негатив і цинізм, а також зниження професійної ефективності). Працювати менше – це тільки частина рішення. Я дуже проти нічних електронних листів і багатогодинної роботи. Але, на мій погляд, два інших аспекти вигоряння викликані не робочим «потопом», а скоріше недоліком сенсу.
Я бачив, як багато підприємців працюють день і ніч, щоб створити щось, у що вони вірять, змучені і в той же час схвильовані. І я бачив, як ті ж засновники щосили намагалися написати одну строчку коду після того, як зіткнулися з великою невдачею або втратили віру в свій бізнес. Робота сама по собі не є проблемою; справа в сенсі, який дає ця робота.
Традиційно люди знаходять сенс у своєму житті за допомогою сім’ї або релігії. Мілленіали одружуються і народжують дітей пізніше (якщо у них взагалі є діти). У США три чверті бебі-бумерів називають себе християнами, в той час як 40% мілленіалів взагалі не вважають себе релігійними.
Це робить роботу основним джерелом сенсу життя для багатьох людей, що може створити порочне коло. Почуття вигоряння веде до зниження продуктивності, це веде до подальшої втрати сенсу і більшого вигоряння. Ось три способи вирватися з цього:
Відновіть стосунки з друзями
Слабкі соціальні зв’язки так само шкідливі для нашого здоров’я, як алкоголізм. Час, проведений з близькими друзями, нагадує вам про те, що ви людина, яка чогось варта, навіть поза робочим життям, а знайомство з новими людьми може діяти підбадьорливо.
Подумайте про те, щоб створити свій соціальний ритуал – або приєднатися до такого. Будь то настільна гра, ранкова йога або щотижнева вечеря на кілька сімей, це гарантує, що ви отримаєте якісне соціальну взаємодію на регулярній основі.
Переосмислити свої цілі
У світі авантюр і можливостей цілком природно ставити масштабні амбітні цілі для своєї кар’єри та компанії. Але коли ви вигоріли, ці цілі можуть здаватися більшти батогом, ніж пряником. Професор Гарварду Тереза Амабілія вивчила внутрішнє життя творчих колективів і виявила, що сприяння прогресу, навіть в невеликих масштабах, є найбільш важливим аспектом мотивації працівників.
Чи можете ви позбутися хоча б від незначних дратівливих чинників для себе або своєї команди? Чи є невелика, задача, що залежалась, яку, можливо, буде приємно викреслити зі списку справ? Переконайтеся, що ви це зробили. Поза роботою вивчення нового навику, мови або хобі також зможуть дати реальне відчуття прогресу.
Не забувайте приносити користь
Одною з ключових переваг роботи є почуття вкладу в щось більше, ніж ви самі. Але іноді ви можете не погоджуватися з цілями вашої компанії або відчувати, що ваша власна роль безглузда або надлишкова, як це відбувається у третини працівників. Це один з найбільших чинників ризику – як ПТСР для ветеранів бойових дій після відходу з армії. Військовий журналіст Себастьян Юнгер писав: «Люди не проти примусу, він змушує їх розквітати. Що їх дійсно зачіпає – це почуття власної непотрібності».
Якщо перехід на іншу, більш значиму роботу в даний момент неможливий, зробіть себе корисним іншими способами. Запропонуйте свої навички некомерційній організації, допоможіть друзям або членам сім’ї, які переживають важкі часи, або підтримайте політичну кампанію або щось ще, у що ви вірите. Важливо пам’ятати, що ви можете робити добро і впливати, особливо коли робота змушує вас вигорати.
Приємно бачити, що суспільство все частіше говорить про рівень соціального захисту та економічної безпеки, які уряд та підприємства повинні забезпечувати людям. Але незалежно від того, як проходить ця розмова, безперервний тиск капіталізму і технологічних змін означає, що мілленіалів очікує багато десятиліть напруженої роботи. Переорієнтувати наше життя на підтримку сенсу, ми з більшою ймовірністю не тільки «перетерпимо» найближчими роками, а й досягнемо успіху в них.
Джерело: Fast Company
Ми у соцмережах: