Історії, Новини

Давид Браун про політику, роботу та життя в інтерв’ю для FranchTV

06 Травня, 2020

Давид Арахамія, відомий також як Давид Браун, в інтерв’ю FranchTV розповів, як потрапив в політику і став главою фракції «Слуга народу», що зробив з бізнесом і чому підприємцям складно у Верховній Раді. Ми в UAspectr вибрали найцікавіше з інтерв’ю.

Як став депутатом і що зробив з бізнесом

Ще до інавгурації Зеленського я поїхав до Лондона на семінар Тоні Роббінса. На другий день у нас була практика: потрібно було закрити очі та думати про велику мету, якої хочеться досягти найближчим часом. І я не зміг нічого придумати: у мене є бізнес, гроші, діти. Що ще треба?

Майнула думка: може, побудувати якусь мільярдну компанію? Але внутрішній голос говорив, що від 50 або 100-мільйонної вона відрізняється тільки кількістю вкладених зусиль, офісів і людей в команді. І тоді я вирішив, що мені потрібні зміни.

Коли я повертався до Києва з Лондона, мені зателефонував Зеленський і запропонував зустрітися в офісі «Кварталу».

До цього я не брав участі в політичному процесі та навіть голосував за іншого кандидата. Але зустрітися погодився.

Ми тоді проговорили години чотири, мені дуже сподобалася команда і відкритість – такий собі стартап по духу. Спочатку мене покликали в Міноборони. Я відповів, що не хочу – був уже там (у 2014 році був радником міністра оборони України), Але запропонував допомогти знайти людей.

Я тоді переглянув купу резюме, проводив співбесіди та поступово втягнувся в процес. І коли ми знайшли підходящого кандидата, мені запропонували зайняти місце в списку.

Я спочатку відмовлявся, оскільки у мене бізнес, а його неможливо поєднувати з політичною діяльністю. До того ж я не хотів бути РЕР (Politically exposed person, люди, які впливають на політику держав). Люди в цьому списку вважаються політично зацікавленими, тому їм дуже складно відкрити рахунок в закордонних банках, їх доходи докладніше вивчають і так далі.

Але через деякий час виявилося, що мене і так вже внесли в цей список, оскільки я хоч і не офіційно, але впливав на політику. Головна фортеця була здана, і я зважився.

У той час ми з партнером якраз шукали інвестиції для проєкту Weblium. І коли я розповів про своє рішення йти в політику, у нас було два варіанти.

Перший – знайти ще одну людину, інвестора, який займе моє місце і візьме на себе всі зобов’язання, але на це довелося б витратити багато часу, до того ж оцінка бізнесу була б нижче, ніж ми очікували.

Я вирішив, що партнер не повинен втрачати гроші через мене, тому ми домовилися, що моя частка переходить йому, я перестаю її фінансувати. Так я, по суті, подарував бізнес.

Тепер у мене залишилася тільки державна зарплата і пасивний дохід від комерційної нерухомості.

Чому підприємцям буде складно у Верховній Раді

Багато людей з бізнесу не можуть довго бути в Парламенті. Ви можете змінити правила в країні, але результат вийде побачити в кращому випадку через 2-3 місяці, а то й пізніше.

Спочатку ви приймаєте закон, потім виходить постанова Кабміну, розробляють порядок впровадження прийнятого, потім мерії на місцевому рівні повинні все це втілити. Результат ви бачите з величезною затримкою.

А підприємці – це діячі, вони звикли, що сьогодні зробив – завтра вже побачив.

Далеко не кожен може пристосуватися до такого стану речей.

Я відразу думав піти до Кабінету Міністрів, там рішення приймаються швидше, але в підсумку все ж став головою фракції «Слуга народу». Це був справжній виклик, адже людей в партії багато, всі різні, утримати їх разом дуже складно і навіть немає з ким порадитися, як це зробити.

Це можна порівняти зі створенням компанії в галузі, в якій у тебе немає досвіду. Ось тільки правила бізнесу тут не працюють: я не можу використовувати, грубо кажучи, батіг і пряник.

У підприємництві ти можеш сказати співробітникові: ти добре працюєш – ось тобі зарплата, бонуси й так далі, а якщо не будеш працювати, то я тебе оштрафую. А в Парламенті такого немає. І мені постійно треба придумувати, як координувати групу вільних людей, щоб вони завжди відчували, що разом краще, ніж поодинці.

За день в Парламенті я можу поспілкуватися з 50 депутатами. Зустрічей занадто багато, але це допомагає вибудувати особисті стосунки. З депутатами треба постійно домовлятися, і це так складно, що я в якийсь момент подумав: навіщо я звалив на себе роботу, яку не в змозі виконати?

Мене втримало тільки те, що немає жодної людини, яка може це зробити замість мене. Тому я продовжую методом проб і помилок досягати результату.

Один з найскладніших викликів – перестати довіряти людям. Так незвично, коли до тебе підходить людина, тисне руку, в очі щось говорить, а потім робить з точністю до навпаки. У бізнесі можна скористатися свободою підприємця – не мати справи з неприємними людьми. А в Парламенті потрібно спілкуватися з тими, хто є.

Що змінилося в житті з початком депутатської роботи

З точки зору витрат моє життя не змінилася: я витрачав і витрачаю близько $ 150 тис. на рік. При цьому мені простіше, оскільки у мене як у голови фракції є секретаріат. Тобто мені потрібно найняти тільки персонального помічника за свої гроші.

Іншим депутатам же треба найняти двох помічників, а якщо у них є ще й округ, туди теж потрібно 2-3 людини. При цьому зарплата близько 35-40 тис. грн.

Це була авантюра, і я толком не знав, що мене чекає. Але подивімося правді в очі: я можу дозволити собі бути авантюристом.
Якби я втратив хорошу роботу, мені було б нікуди повернутися і не було б на що жити, я б все двічі перевіряв. А оскільки я знав, що в житті не пропаду в будь-якому випадку, то готовий був ризикувати.

Можливо, потім я повернуся в бізнес, адже ментально я залишився підприємцем. Але навряд чи буду займатися тим, чим займався до цього – це ж IT, в цій галузі не можна безкарно пропустити п’ять років.

Зараз у мене немає часу не те що читати новини про розвиток IT, та навіть перевірити пошту. І негативу в житті стало набагато більше. Дружина навіть сказала, що я перестав посміхатися. Це, звичайно, не так, але дуже демотивує ставлення багатьох людей. Підтримують зазвичай мовчки, а от засуджують голосно – влаштовуючи мітинги та розправи в Facebook.

Але я знаю з бізнесу, що опір змінам – це природна поведінка людей, особливо якщо ці зміни ініціює влада. Тому треба ставитися до цього філософськи та досягати результату, навіть якщо всі навколо кричать: «Зрада!»

Фото: MC.TODAY

«Український Спектр» в Telegram – коротко про головне один раз на день
Підписатись на канал

Ми у соціальних мережах:

Ми у соцмережах:

Слідкуйте за UAspectr у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram
Menu