Не забудьте поширити ❤️
Ми звикли, що технології, які змінюють світ, придумують у США, а в Україні вони «колись дійдуть». Насправді українці постійно беруть участь в створенні проривних інновацій, але це не завжди отримує належне освітлення в медіа. Менеджер з маркетингу GlobalLogic Владислав Ткачук розповів про 8 технологій, які змінили світ за останні 30 років, а також розкрив роль українських розробників в їх розвитку.
У 1973-му весь світ вразив винахід співробітника Motorola Мартіна Купера, який представив перший у світі стільниковий телефон. У 1984 році з’явився перший ПК – Macintosh. У вересні 1998 року Ларрі Пейдж і Сергій Брін змінили світ, показавши пошуковик Google. Через три роки в черговий раз здивував світ Стів Джобс своїм iPod. У ньому містилася рекордна на той час тисяча пісень. Технології щодня міняють наш світ: спрощують роботу, прискорюють процеси, рятують життя. І з кожним роком їх стає дедалі більше.
Ми зібрали технології останніх 20 років, які трансформують свою індустрію – від автомобілебудування, спорту до штучного інтелекту. Дуже важливо, що в розробці більшості цих технологій брали участь українські інженери та програмісти. Це показує, що світ глобалізується і вітчизняні розробники не стоять осторонь цих процесів.
Інтернет магазини
У 1994 році відбуваються дві важливі для техносвіту історичні події: німецька компанія Intershop представляє свою першу систему інтернет-магазинів, а на іншому континенті, в США, починає роботу інтернет-магазин піци «Pizza Hut». Це призводить до активізації онлайн-торгівлі та змінює роботу з покупцями. З кожним роком системи, сайти, а також взаємодія з користувачами виходять на новий рівень.
Зокрема, до процесу залучаються алгоритми штучного інтелекту. Наприклад, платформа для роздрібної торгівлі Fluid Retail Platform, яку розробляли українські інженери, дозволяє створювати брендам свої інтерактивні торгові сайти.
Програма Fluid Configure надає користувачам можливість розробляти власні продукти, змінюючи, скажімо, колір кросівок або рукавичок – і отримувати унікальний товар. А продукт Fluid Socialize спрощує обговорення своїх покупок у Facebook та інших соціальних мережах. За часів пандемії та соціальної дистанції ринок віртуальних магазинів буде розвиватися ще активніше.
Ринок ритейлу змінюється не тільки віртуальними магазинами, а й онлайн-обслуговуванням на офлайн-точками продажу. Спеціальні монітори та алгоритми відстежують рух, активність і переваги покупців, аналізують їх і зводять в окремі таблиці. Це прискорює і покращує обслуговування. Схожа ситуація і в ресторанному бізнесі.
Тут проривом стали онлайн-замовлення через спеціальні монітори або панелі прямо в закладі. З їх допомогою можна швидко зробити замовлення, при цьому не стояти в черзі, а також мінімально контактувати з персоналом, що дуже важливо в умовах пандемії.
Wi-Fi
У 1998-му в Австралії в лабораторії радіоастрономії CSIRO тестують нову технологію бездротової передачі даних – Wi-Fi. З початку 2000-х вона впевнено «захоплює» нові простори планети. Сьогодні Wi-Fi встановлюють в кафе, готелях, поїздах, метро і навіть просто на вулицях міст. Компанія Cambium разом з українськими інженерами створює рішення для передачі широкосмугового радіосигналу на далекі відстані, щоб зробити технологію доступною, скажімо, в горах, пустелях або на сотнях гектарах полів.
Спеціальна конструкція антен і ПО від українських розробників дозволяє через стандартні побутові Wi-Fi чіпи транслювати і отримувати радіосигнал на десятки і навіть сотні кілометрів. Тобто це супер далекобійний Wi-Fi-роутер, який дозволить покрити інтернетом навіть найвіддаленіші місця.
Розумний годинник
У 2000-му IBM представляє прототип розумного годинника, який працює на ОС Linux. Це задає темп для створення повністю нової галузі – фітнес-трекерів, розумних годинників та інших гаджетів, які носяться на тілі і з’єднуються зі смартфоном, ноутбуком або планшетом. Сьогодні таким годинником можна розраховуватися в магазинах, вимірювати пульс і контролювати фізичні навантаження. Тому фітнес-трекери стали популярними серед спортсменів і людей, які ведуть активний спосіб життя.
Соціальні мережі
У 2004-му Марк Цукерберг запускає соцмережу Facebook. Інтернет стає не просто технологічним явищем, а соціальним. Відтепер в лічені секунди можна всьому світу розповісти про свою подорож, дати відгук і знайти друга дитинства. Бізнес також почав по-іншому говорити зі своєю аудиторією. А з появою нових функцій сторінки брендів і медіа в соцмережах стають схожими на окремі сайти.
Перший рекламний банер в інтернеті — як він виглядав і що рекламував
Музичний стрімінг
У 2006-му Даніель Ек і Мартін Лорентсон створюють сервіс потокового аудіо Spotify. З його допомогою можна безкоштовно слухати легальну музику, аудіокниги та подкасти, не завантажуючи їх на смартфон. У 2019 обсяги завантаження треків виросли в тисячі разів: за день на сервіс з усього світу викладають понад 20 000 композицій.
Створення такої кількості контенту стало можливим, в тому числі, завдяки інноваційним технологіям – програмному забезпеченню для звукозапису (Pro Tools від міжнародної компанії Avid), аудіо/відеомонтажу (Media Composer) і хмарних сервісів (Avid Everywhere).
C допомогою системи Pro Tools, яка використовується в більшості провідних студій звукозапису по всьому світу, створюється близько 70% всієї комерційної музики на планеті.
Майже половину інжинірингу для Avid (розробка і тестування ПО) вже багато років поспіль виконують українські IТ-фахівці. Їх розробки дозволяють монтувати, редагувати, а також накладати потрібні ефекти на звукові доріжки. Крім музичних композицій рішення Avid використовувалися для створення звукових доріжок до таких фільмів як «Хоббіт», «Дедпул 2» і навіть до серіалу «Гра престолів».
Стрімінг відео
У 2007 році в США з різницею в кілька місяців запустилися два потокових сайта – Hulu і Netflix. Це докорінно змінило індустрію кіно і телевиробництва. Зі збільшенням швидкості передачі даних з’явилася можливість навіть прямої трансляції відео в інтернеті. Мало того, до розробки рішень для трансляції високоякісного відео в інтернеті приєдналися й українські розробники.
Так, на замовлення американської компанії Harmonic вітчизняні інженери допомогли створити CableOS (рішення для трансляції контенту кабельними операторами) і VOS (хмарну платформу для обробки медіа). Останньою користуються BBC, Canal +, CNN, FOX, Deutsche Telecom, Sky та інші.
Також українські інженери допомагають створювати програмне забезпечення для рішень провідних американських провайдерів потокового відео через інтернет (ОТТ). У їх числі компанія Roku, сервіси якої займають близько 30% ринку США.
Безпілотні автомобілі
У 2009-му Google представляє технологію для безпілотних автомобілів. З 2010 року компанія починає її тестування і вдосконалення. Тому автомобілі стають не стільки транспортом, скільки комп’ютером – з власною операційною системою (або навіть декількома), що відповідає за безпеку, комфорт під час поїздки, розваги та інше.
Українські програмісти вже кілька років допомагають провідним виробникам автомобільних компонентів створювати програмні рішення для приладової панелі (коли замість традиційних механічних стрілок спідометра і тахометра водій бачить перед собою повністю цифровий екран), інформаційно-розважальної системи, яка замінила архаїчні автомагнітоли, системи допомоги водієві в дорозі та інше .
Один з найбільш перспективних і нетривіальних напрямків розробки програмного забезпечення для авто – система комп’ютерного зору, яким також активно займаються українські розробники. Ці технології дозволяють автомобілю бачити те, що відбувається навколо себе (наприклад, не тільки знаки, смугу розмітки, а й інших учасників дорожнього руху), орієнтуватися в місцевості та використовувати цю інформацію для допомоги водієві вже зараз, для повної його заміни комп’ютерним автопілотом в майбутньому.
Ще один перспективний напрям автомобільних розробок – технології обміну даними між різними автомобілями та автомобілями і цифровою інфраструктурою міст. V2V (vehicle-to-vehicle) і V2X (vehicle-to-everything) – не тільки наступний етап в історії автопрому, коли автомобілі зможуть спілкуватися між собою, обмінюючись важливою інформацією, але важлива віха у розвитку розумних міст майбутнього.
Додатки
У 2010-му американське діалектичне суспільство визнає словом року «Додаток» (App). Все тому, що воно, з’явившись вперше в 2008 році, стало невіддільним атрибутом усіх смартфонів. А по наповненню навіть почало конкурувати з медіа. Тому новинні ресурси і бізнес взялися за створення своїх мобільних додатків, щоб таким чином контактувати з аудиторією.
Наприклад, Reuters, найбільший в світі провайдер мультимедійних новин, разом з українськими інженерами створив додаток для iPad – Reuters The Wider Image. У ньому зробив акцент не на текст, а на фото і фотографів. У 2018-му Ikea випустила AR-додаток – IKEA Place App, який допомагає вибирати меблі по-справжньому інтерактивно.
А Snapchat, додаток з функцією доповненої реальності, в тому ж 2018 році став №1 у Франції за середнім показником сеансів на користувача. Примітно, що компанія двічі купувала українські стартапи – Looksery і AI Factory. При чому обидва стали шалено популярними в усьому світі.
Додатки стали глобальним інструментом і для активістів. Наприклад, під час заворушень у 2011 році в Лондоні активісти руху UK Uncut створили додаток Sukey. Це картографічний додаток для учасників масових демонстрацій, який допомагає зробити масштабні збори організованими і безпечними.
Існують програми на екотематику – для відстеження вуглецевого сліду компаній або речей, для сортування відходів і так далі. Одна з них – додаток EcoHike з України. З ним туристи і всі усвідомлені українці можуть позначати забруднені місця, самі їх прибирати, або попросити про допомогу інших.
У 2013-му ВВС запустило перший додаток для уболівальників з усього світу. У ньому можна відстежувати статистику, розклад, турнірну таблицю, стежити за коментарями експертів і писати відгуки самому. Так почалася хвиля запуску додатків, створених спортивними клубами. Це повністю змінило їх взаємодію зі своїми шанувальниками.
Додатки стали сервісами в сервісі, де можна задати питання коханому спортсмену, не виходячи з дому купити квитки на найближчий матч, спілкуватися з іншими фанатами. Ці продукти для відомих по всьому світу клубів розробляють і українські інженери. Так, завдяки вітчизняним програмістам додатки отримали LA Galaxy і «Манчестер Сіті» (фан-платформа).
Ми у соцмережах: