Не забудьте поширити ❤️
Шанувальник інтервального голодування, довгих прогулянок і медитації Джек Дорсі заснував Twitter у 2006 році, коли йому було 29 років. Ще через три роки він створив сервіс по обробці електронних платежів Square. У квітні Дорсі оголосив, що пожертвує $1 млрд на боротьбу з коронавірусом, – він оцінює цю суму у 28% свого стану. До кінця життя Дорсі планує роздати всі гроші на благодійність, а кожне пожертвування записує в відкриту для всіх Google-таблицю. В інтерв’ю підприємцю Ендрю Янгу Дорсі розповів, навіщо потрібен безумовний базовий дохід, чому люди самі повинні контролювати свої дані та як медитація допомагає йому в роботі. Ось найцікавіше з цієї розмови.
Про алгоритми і медитації
Розмови про штучний інтелект – це найчастіше про алгоритми, але набагато важливіші – дані. Стартапам зараз дуже важко створити переконливий алгоритм штучного інтелекту без доступу до величезних обсягів даних, якими володіють лише кілька компаній – Facebook, Amazon та Apple.
Зараз алгоритми приймають все більше і більше рішень за нас, і вони написані таким чином, що не пояснюють причин цих рішень. Світові лідери і регулятори зосереджені не на алгоритмах, з яких все починається, а на кінцевому результаті. Але регулювання має починатися саме з основ, з того як все влаштовано. Домогтися цієї «з’ясованості» непросто, але якщо ми не розуміємо, чому алгоритми приймають ці рішення за нас, значить, ми повністю віддаємо їм контроль.
У нас має бути якесь базове розуміння того, що відбувається – в іншому випадку ми сліпо покладаємося на алгоритми. Google вже розуміє наші бажання краще, ніж ми самі. В майбутньому Google краще наших дітей буде розуміти, хто вони і ким могли б стати. Якщо ми дозволяємо алгоритмам приймати всі рішення за нас, то тоді хто ми? Ми прагнемо до майбутнього з «ВАЛЛ-І» (один з моїх найулюбленіших мультфільмів Pixar), і медитація – інструмент, який, допомагає усвідомити свої рішення.
Медитація для мене – це спосіб вчитися спостерігати і віддавати звіт своїм діям, перестати реагувати сліпо. Не просто падати в невідомість, але розуміти, що я здатний зробити вибір. Важливо натренувати свій мозок так, щоб помічати все це. Я структурував більшу частину своєї роботи навколо цієї концепції. Наприклад, як краще зосередитися на чомусь одному? Велику частину часу я працюю в телефоні, щоб на екрані було тільки одне застосування.
Засновник Duty Free віддав весь свій статок на благодійність
Про довіру і дані
Я б запитав президента США: як змусити співпрацювати технологічні компанії, уряд, ЗМІ та неурядові організації? Всі вони грають важливу роль в тому, як функціонує суспільство, і всі вони багато в чому втратили довіру людей.
Довіра викликає прозорість і надійність.
Є ціла матриця способів заробити довіру – їх потрібно ранжувати і застосовувати. Але важливішим є зв’язок між інститутами: зараз нас найбільше підводить те, що всі інститути ізольовані один від одного.
Без співпраці у нас нічого не буде працювати. Це стосується не тільки уряду і технологічних компаній, але і медіа. Наприклад, після терактів у Крайстчерчі трансляцію, яку вів терорист, почали поширювати не тільки звичайні люди, але і репортери, хоча і прем’єр-міністр Джасінда Ардерн, і країна просили цього не робити.
Люди самі повинні розпоряджатися своїми даними. Довгий час для цього не було відповідної технології. Сьогодні з блокчейном ми можемо створити індивідуальний пакет з особистими даними кожної людини, і він сам вибере, які сервіси зможуть читати ці дані, як використовувати їх … Можна в будь-який час закрити доступ і, навпаки, надати його. Це повинно працювати так: спочатку у вас телефон на Android, потім ви переходите на Apple – і вам не потрібно переміщати дані з одного пристрою на інший. В ідеалі всі ці пристрої синхронізовані за допомогою вашого індивідуального пакета даних. Найбільші IT-компанії повинні разом працювати над такою стандартизацією, і легке регулювання може підштовхнути їх до цього.
Про зміни в суспільстві
Всі сфери праці торкнеться автоматизація, тому безумовний базовий дохід стане подушкою безпеки, яка дозволить людям міцно стояти на ногах, отримувати знання і не переживати. У Square ми обслуговуємо бізнес і бачимо, що людей за касами чекають важкі часи. Ми багато говоримо про безпілотні вантажівки, машинне навчання – скоро багато завдань з програмування початкового рівня будуть вирішувати самі машини.
Безумовний базовий дохід допоможе людям, які залишилися без роботи, вижити, а їх дітям – не голодувати, поки батьки отримують спеціальність, яка має попит.
Ми повинні довіряти людям. Вірити, що вони витратять гроші на щось хороше, і не вказувати, на що саме. Раніше вважалося, що якщо ви роздасте людям гроші, то вони їх просто витратять. Але це не так: люди здатні правильно розпоряджатися грошима, і на них позитивно впливає, якщо їм довіряють це.
Я оптимістично ставлюся до технологічного прориву, але щоб люди змогли пережити його, їм потрібна подушка безпеки. Якщо ви платите онлайн, то вам не потрібен касир, і це відбивається на реальному житті. Бізнес виграє, але це не завжди добре для співробітників, тому нам потрібно переконатися, що ми подбали про всіх, особливо про найбільш уразливих.
Про бажання допомагати
Коли ви створюєте щось на зразок Twitter або Square, найцінніше – бачити, як хтось інший цим користується. Коли ми вперше побачили твіти з Ірану, нас ніби струмом ударило. Те ж саме було з Square, коли я побачив, що ним користуються в моїй улюбленій кав’ярні. Ще крутіше було, коли моя мама прийшла в її улюблений магазин і там теж використовували Square. Вона написала мені про це – і я знову відчув електрику.
Те ж саме я відчуваю, коли жертвую свої гроші. Я егоїстично хочу віддати всі свої гроші, щоб бачити, як вони допомагають людям.
У благодійності для мене важливо робити все максимально прозоро. Коли ми вирішили жертвувати гроші на боротьбу з коронавірусом, то створили Google-таблицю, в кожному рядку якої вказуємо суму пожертвувань, назва організації, її місію та посилання на сайт. Мета в тому, щоб показати, куди ми жертвуємо, щоб інші люди переходили по посиланню і теж відправляли гроші. Ми не тільки привертаємо увагу до нашої роботи, але і вчимося не допускати минулих помилок, тому таблицю може коментувати будь-який охочий.
Я хочу бути впевнений, що через самовіддачу і роботу моєї компанії дійсно допомагаю. Коли я був дитиною або коли мені було 25, і, ймовірно, поки мені не виповнилося 35, я взагалі не розумів, що означають гроші. Зараз я дуже вдячний. Але моя подяка не просто говорить, а діє.
Ми у соцмережах: