Комп’ютери змінили взаємодію людини з аудіовізуальними пристроями, вважає Vice. Телевізор можна дивитися в різноманітних позах і на будь-яких відстанях. Однак перед комп’ютером доводиться сидіти на відстані 30-60 см від монітора з простягнутими до клавіатури і миші руками. Очі при цьому знаходяться в постійній напрузі. Розповідаємо про те, як сидяча монотонна робота відбилася на здоров’ї людей.
Машини впливали на здоров’я людини і до появи персональних комп’ютерів, ще в кінці 1970-х років. Перші ЕОМ навантажували систему охолодження, стрічкові накопичувачі постійно крутилися, клавіші телетайпів голосно стукали, а телепринтери клекотіли, чим дратували органи слуху.
Тоді з комп’ютерними системами працювали мало людей, тому доказова база, як зазначає видання, мізерна. Однак підтвердження все ж можна знайти: The New York Times писав, що комп’ютери і друкарські машинки забруднюють «звуковий ландшафт Нью-Йорка», а Національне бюро стандартів США в 1970 році навіть попереджало громадськість про загрозу втрати слуху.
З появою дисплеїв більший вплив технології стали надавати на зір. На зміну паперу з чітким друкованим шрифтом прийшли ЕПТ-монітори з розмитим зображенням, разом з чим виникли дві проблеми:
- Дзеркальна поверхня екрану сильно відблискувала від потрапляння світла.
- Скло монітора було темним, а стельове, робоче і денне освітлення – яскравим, через що втомлювалися очі.
Комп’ютерний термінал VT52 1975 року
До 1977 року, коли клавіатура і монітор стали основними периферійними пристроями, на ринок вийшли перші персональні комп’ютери – Apple II, TRS-80 і Commodore PET.
Перші користувачі розповідали один одному, як боролися з втомою очей. Одні пропонували робити вологі компреси, інші – клеїти на скло монітора світло-зелені світлофільтри, що використовувалися для сценічних прожекторів, або міняти його на антиблікове оргскло з автомагазину: воно розсіює світло.
Intel – велика історія успіху
У 1980-х роках комп’ютери вже щосили використовували в офісах, школах і будинках, проте паралельно з цим зростало і число скарг: тепер у користувачів боліли не тільки очі, але також руки і спина.
Особливо гостро вплив відчули на собі жінки – друкарки, секретарі, телефоністки і бухгалтери: саме вони займалися основною канцелярської та адміністративною роботою, яка потрапила під автоматизацію в першу чергу.
Комп’ютери знизили інтелектуальну залученість клерків
У 1981 році, незадовго до того, як журнал Time оголосив ПК «машиною року», видання Human Factors підготувало спеціальний випуск, присвячений впровадженню комп’ютерів на робочі місця. До нього увійшло дослідження впливу ПК на психофізичне здоров’я співробітників.
Дослідники опитали адміністративних працівників і працівників «розумової» праці кількох компаній, які перейшли на комп’ютери, а також тих, хто виконував ту ж роботу, але вручну або на друкарських машинках.
Саме адміністративний персонал, за результатами опитування, часом в чотири рази частіше за інших скаржився на проблеми з фізичним здоров’ям: на непритомність і м’язові спазми, болі в животі та шиї. У 70-90% з них спостерігалося зниження гостроти зору і його перенапруження.
Працюючий за ПК адміністративний персонал (центр) частіше за інших (праворуч) скаржився на здоров’я: печіння в очах спостерігалося у 80% проти 44%, а болю в шиї, що віддає в плечі, – у 56% проти 19% З дослідження “An Investigation of Health Complaints and Job Stress in Video Display Operations “.
За словами дослідників, комп’ютери сильніше впливали на адміністративних працівників тому, що вони в меншій мірі контролювали тип виконуваної за комп’ютером роботи і час, який за ними проводили.
Ті також виявилися менш задоволені роботою, сильніше втомлювалися і відчували більший стрес, оскільки робота стала монотонною і механічною.
До комп’ютерів робота передбачала більше фізичної взаємодії: співробітники перебирали папки, заповнювали паперові листи, робили помітки і доповнювали їх, грунтуючись на знанні клієнта, своїх навичках і думці колег.
З комп’ютерами ж вони рідше вставали, ходили і розмовляли. Їх інтелектуальна залученість знижувалася, а потреба в концентрації зростала.
Історія Samsung: від харчової промисловості до електроніки
З’явився ринок, який заробляє на «комп’ютерних хворобах»
В середині 1980-х років проблемою зацікавилися фахівці в області ергономіки і фізичного здоров’я. Вони активно випускали публікації та вважали офіс екосистемою, безпека якої залежить від усього: комп’ютера, освітлення, меблів, якості повітря і графіка.
Заробляли на цьому і фітнес-тренери – наприклад, Деніз Остін. Та створила корпоративну фітнес-програму і опублікувала безкоштовну навчальну брошуру, в якій розповіла, як знизити напругу від комп’ютера. Абсурдні, на думку Vice, пози вона демонструвала сидячи, а її вбрання – спідниця до колін – вказувала на очевидну, на думку видання, цільову аудиторію – жінок.
Приклади вправ з брошури Деніз Остін
Адміністративні завдання приписували їм і до появи комп’ютерів, адже до них були друкарські машинки, навику роботи з якими навчали виключно жінок, причому ще в школі. Як відзначають історики, гендерний розподіл ролей на робочому місці відображала в 1980-х роках і реклама: жінки на плакатах друкували, а чоловіки або дивилися через плече, або позували поряд з комп’ютером.
Разом зі зростанням скарг розвивався ринок товарів і послуг: компанії випускали столи-трансформери, кронштейни для моніторів, комп’ютерні стільці, регульовані клавіатури, ергономічні миші та програми для розпізнавання голосу.
Почали записувати свої відеовправи як практикуючі фахівці на зразок фізичного терапевта Доктора Джо, так і блогери – наприклад, тренер з йоги і підприємниця Едріен Мішлер: на своєму каналі вона випускає кілька серій «Йога за робочим столом», «Йога на перерві», а також «йога для боротьби з синдромом комп’ютерної шиї»- недуг, який лікарі виявили в 2010-х.
За їх словами, користувачі електронних пристроїв часто витягують шию вперед, через що посилюються напруга і сутулість.
Щоб контролювати юних любителів смартфонів, компанії пропонують батькам спеціальні додатки. З ними батьки можуть обмежувати екранний час, а також впливати на пози, в яких дитина користується пристроєм – додаток змінює налаштування дисплею, змушуючи його змінити прийняте положення.
Долучилися до YouTube і цілі медичні установи, серед яких Mayo Clinic: дослідний центр знімає освітні ролики про те, як правильно сидіти за комп’ютером і чому потрібно відриватися від монітора, а також розповідає, які вправи можна робити прямо за робочим столом.
