Незручна правда: як Tesla стала трильйонною компанією

Після новини про те, що Hertz вирішив купити 100 тисяч автомобілів Tesla за $4 з гаком мільярда, капіталізація Tesla зросла вже майже на $200 ярдів. Ірраціональність ринку вже давно нікого нітрохи не дивує, але дуже цікаво зрозуміти, навіщо і на які гроші Hertz, який нещодавно вибрався з процедури банкрутства, зібрався раптом купувати такі дорогі автомобілі, та ще й при тому, що Маск не дав жодних знижок за опт. Відповідь проста — за гроші платників податків. Ділимося подробицями.

Виявляється, у Білому домі нещодавно прийняли «Budget Reconciliation Bill», який коштуватиме громадянам США $1,75 трильйона. І там є безліч пільг для так званої чистої енергетики, а зокрема — 30% податкового відрахування за «qualified commercial electric vehicles». Тобто Hertz, закупивши Tesla, отримає $1,26 млрд податкового кешбеку. До речі, пільги також належать за встановлення зарядних станцій, і Hertz оголосила про плани спорудити тисячі таких станцій.

Важливо згадати, що податкові пільги також доступні для громадян і ліміт компенсацій підвищили з $7500 до $12 500. Наприклад, якщо ти до кінця року маєш віддати $15 тисяч прибуткового податку, то ти можеш купити Tesla Model S і принести до податкової лише $2500. Вважай це приємним бонусом від компанії Tesla чи гарною знижкою на покупку електромобіля. Дуже хороший стимул піти з ДВС, чи не так?

При всьому цьому Tesla теж отримує бонуси у вигляді ZEV-кредитів та інших пільг за виробництво своєї продукції. Таким чином уряд США буквально вручну перебудовує автомобільний ринок. Але знаєте, що може здатися найцікавішим? Текст нового бюджетного законодавства опублікували 28 жовтня, а Hertz оголосила про купівлю Tesla 25 жовтня, хоча рішення про угоду, як ви розумієте, приймалося ще набагато раніше.

Ще варто розповісти про одного дуже цікавого персонажа в американському естеблішменті Альберт Гор. Це колишній віце-президент США за Клінтона, кандидат у президенти 2000 року та лауреат Нобелівської премії миру, яку він отримав за фільм 2006 року «Незручна правда» про глобальне потепління.

Його фільм та книга фактично стали фундаментом для формування кліматичної політики та суспільного запиту на відновлювані джерела енергії. Примітно, що разом із усвідомленням внутрішнього занепокоєння за екологію Гор одним із перших розглянув комерційний потенціал у проєктах, покликаних захищати довкілля.

За два роки до появи «незручної правди» Гор разом із головним керуючим активами Goldman Sachs Девідом Блудом заснували інвестиційну компанію Generation Investment Management, сформувавши поняття «sustainable investing» та ESG як такі.

Колишній кандидат у президенти, мабуть, дуже добре знався на технологіях і фінансах, бо в 2007 році його раптом запросили стати партнером в одному з найстаріших і найбільших венчурних фондів Кремнієвої долини — Kleiner Perkins. А один із головних партнерів Kleiner Perkins на ім’я Джон Дорр увійшов до консультативної ради Generation Investment Management.

Дорр, як і Гор, ратував за інновації в галузі чистих енергетичних технологій для боротьби зі зміною клімату. На конференції TED 2007 року, говорячи про глобальне потепління, він цитував слова дочки «Your generation created this problem, you better fix it», які дуже нагадують репліки Грети Тунберг. Загалом, Дорра і Гора мали схоже бачення майбутнього, і через місяць після партнерського рокування фонд Kleiner Perkins інвестував у компанію Silver Spring Networks.

З великої випадковості угода відбулася за рік до того, як Міністерство енергетики США оголосило про грантову програму на $3,4 мільярди для розробників розумних мереж електропостачання. А $560 мільйонів від цієї суми пішли на комунальні послуги, які за контрактом виконувала Silver Spring Networks, яка займається саме розумними мережами. Через 6 років компанія успішно вийшла на ІРО.

Успіх буквально переслідував Kleiner Perkins. В 2008 році фонд інвестує кілька десятків мільйонів доларів у початківця виробника гібридних автомобілів Fisker Automotive, а у вересні 2009 року компанія отримує низькопроцентний кредит у розмірі $529 млн за програмою прямої позики Advanced Technology Vehicle Manufacturing (ATVM) все від того ж Міненерго США.

ATVM була прийнята Конгресом в 2007 році, після падіння продажів у великій трійці (General Motors, Ford та Chrysler). Обсяг позикового капіталу становив $25 мільярдів. Мета програми — допомогти автомобільній промисловості США скоротити витрати на паливо, оскільки американці все частіше робили вибір на користь економічних до палива японських автомобілів. Тобто проблема була не так в екологічності, як в економічності.

Варто зазначити, ATVM бува прийнята в 2007 році, але виділяти кошти почали лише через 2 роки на конкурсній основі. А в лютому 2009 року, за 8 місяців до надання урядового кредиту Fisker Automotive, Джон Дорр з Kleiner Perkins був призначений членом «President’s Economic Recovery Advisory Board». Найцікавіше те, що Fisker не мав виробничих потужностей у США і складання їх моделей Karma відбувалося у Фінляндії.

Адміністрація Обами-Байдена призначила венчурного капіталіста з Kleiner Perkins членом економічної консультативної ради та підписала надання урядового кредиту, призначеного для допомоги американському автопрому, компанії, яку інвестував фонд Kleiner Perkins і яка не має виробничих потужностей у США.

Такий фінт не залишився поза увагою громадськості. Деякі компанії подали до суду на Міненерго, а Мітт Ромні навіть закликав Конгрес розпочати розслідування за фактом надання кредиту для Fisker Automotive, вказуючи на те, що до її інвесторів входив Альберт Гор, який спонсорував президентську кампанію Обами. Але все якось зійшло нанівець.

На окрему увагу заслуговують плани Fisker запустити виробництво на закритому заводі GM у Делавері за рахунок держкредиту, який сама GM не отримала. Це викликало певне здивування у місцевих жителів, і тодішній віце-президент Джо Байден, який обіймав посаду сенатора від штату Делавер з 1973 до 2009 року, запевняв натовп у тому, що бюджетні гроші для Fisker окупляться, і компанія поверне «мільярди-мільярди» доларів населенню.

Забігаючи наперед, варто сказати, що бюджетні гроші не повернулися платникам податків, оскільки Fisker збанкрутувала в 2013 році. А з документів про банкрутство, які потрапили до рук журналістів лише через 7 років, з’ясувалося, що Хантер Байден (син Джо Байдена) був інвестором Fisker. Однак і цей факт розчинився в небутті, не завадивши Байдену набрати 58,8% голосів у штаті Делавер під час президентських виборів 2020 року.

Повертаємося до Tesla. З 25-мільярдної програми на допомогу американському автопрому було видано лише 8,4 мільярда. Гроші отримали лише 5 компаній, хоча заявок було подано 108. Майже 6 ярдів доларів отримав Ford з демократично орієнтованим керівництвом, 1.5 мільярда – Nissan, приблизно по пів ярду отримали Fisker з Tesla і 50 мільйонів дісталося VPG.

Дивно, що кредитний ліміт не вичерпаний, великі виробники на зразок General Motors або Chrysler грошей не отримали, а два збиткові стартапи з Каліфорнії, які продають по кілька сотень автомобілів, отримали. Головних лобістів Fisker ми вже знаємо – це Альберт Гор та Джон Дорр, які через Kleiner Perkins інвестували у Fisker. Але чи знайомі вони з Ілоном Маском? Поверхневий пошук одразу ж дав позитивну відповідь.

В 2013 Альберт Гор, розповідаючи про свою нову Tesla S в інтерв’ю з Yahoo Finance, назвав Ілона Маска своїм другом. А його син Альберт Гор III відповідає за Policy & Business Development у Tesla з 2015 року. Фонд Гора в 2011 році інвестував у SolarCity Маска та Гор III був її співробітником, який займається політикою компанії.

А в 2016 році Tesla поглинула SolarCity за дуже щедру суму для дуже збиткової сервісної компанії, яка навіть не виробляла сонячні панелі. Нещодавно, до речі, з’ясувалося, що Ілону Маску загрожує штраф у $9,4 млрд за цю угоду, хоча підсумкове рішення суду поки що не винесено. Важливо те, що після поглинання в 2018 Альберта Гора раптом номінували на посаду голови ради директорів Tesla.

Гор відмовився від головування, але в його тісному зв’язку з Tesla я вже анітрохи не сумнівався. При цьому нагадую, що нас цікавлять можливі контакти до отримання пролобіюваних держсубсидій 2009 року. Тому я вирішив зайти з іншого кута та перевірити наявність відносин Tesla з Kleiner Perkins. І згодом з’ясувалося, що Ілон Маск вже дуже давно дружить із Джоном Дорром.

В 2006 році, коли Tesla шукала гроші в раунді С, фонд Kleiner Perkins запропонував $50 млн, а VantagePoint — $70 млн. Незважаючи на різницю в обсязі інвестицій, Маск хотів укласти угоду з Kleiner Perkins за умови, що Джон Дорр увійде до ради директорів. Але Дорр мав багато інших зобов’язань і був змушений відмовитись. Тільки тому Маск вибрав VantagePoint, про що розповів в інтерв’ю.

Як виявилося, віце-президентом Tesla з 2006 по 2017 роки був Діармуд О’Коннелл, який займався питаннями національної безпеки при колишньому держсекретарі Коліні Пауелл — тому самому, який в ООН в 2003 році говорив про іракську хіміозброю та показував пробірку легітимізуючи військове вторгнення до Іраку.

«Він як виявився в цій історії?!» – можна поставити питання. Але відповіді довго шукати не довелося, тому знайомтеся Колін Пауелл, член консультативної ради Kleiner Perkins, який став стратегічним партнером фонду в 2005 році.

Тобто між Kleiner Perkin і Tesla теж були міцні узи, проте прямих інвестицій від фонду в компанію не надходило. Невже Гор справді не є беніфіціаром від держсубсидій для Teslа? Перебираючи ключові слова в пошуку, зустрічаються публікації в Yahoo Finance та Insider Monkey, де згадується факт ранніх інвестицій Гора в Tesla без будь-яких деталей.

Ми дізналися, які фонди інвестували в Tesla на ранніх стадіях і чи має відношення до них Альберт Гор. У результаті вдалося знайти інтерв’ю з партнером Capricorn Investment Group, що управляє, в блозі японського фінансового холдингу Nomura, де він розповідає, що вони фінансували зйомки фільму «Незручна правда».

Capricorn заснований колишнім президентом eBay та мільярдером Джеффрі Сколлом. Фонд на ранніх стадіях інвестував у Tesla разом із SpaceX. І, уявіть собі, Альберт Гор заніс туди $35 мільйонів. «Це велика сума грошей для того, хто повідомив про активи у 2 мільйони доларів в 2000 році, коли його робота як віце-президента добігла кінця», — пише New York Times у статті 2008 року.

У результаті Альберт Гор був прямим бефініціаром від надання держкредитів за програмою ATVM для Fisker Automotive та Tesla Motors, у яких він володів частками через венчурні фонди Kleiner Perkins та Capricorn Investment Group.

Переконавшись у цьому, варто заглибитись у біографію Гора. З’ясувалося, що після програшу на виборах він став віце-президентом Metropolitan West Financial в 2001 році, який мав понад $65 мільярдів під управлінням. Компанією керували колишні менеджери збанкрутілого інвестбанку Drexel Burnham Lambert, історія якого дуже схожа на Lehman Brothers.

У тому ж 2001 році він ще увійшов до консультативної ради Google, в яку він інвестував у 1999 році разом з Kleiner Perkins. Очевидно, тоді він і познайомився з Джоном Дорром. А 2003 року колишній кандидат у президенти США став членом ради директорів Apple. І, до речі, фундатори Google також є ранніми інвесторами Tesla.

Очевидно, що у Альбера Гора було багато зв’язків у політичних та фінансових колах. І 2006 року він створює благодійну організацію «Альянс із захисту клімату». Організація запускає рекламну кампанію з бюджетом у 300 мільйонів доларів (sic!) на мобілізацію американців для активного скорочення викидів парникових газів та «незручну правду» дізнаються усі.

В 2009 році Гор постав перед комітетом Сенату з міжнародних відносин, щоб просувати план Обами щодо відновлення економіки. І уряд приймає «Recovery and Reinvestment Act», який включав пакет стимулюючих заходів на $80 мільярдів для просування ініціатив пов’язаних із зеленою енергетикою. Преса охрестила законопроєкт як biggest energy bill in history.

Ви тільки уявіть собі це: людина, яка володіє частками в Tesla та Fisker, спочатку вибиває держкредити для них, а потім проштовхує закон, за яким виробники електромобілів мають платити менше податків, а покупці електромобілів мають отримувати податкові відрахування.

І Гор далеко не єдиний виконавець цього процесу. В 2006 році в Tesla інвестував брат засновника Hyatt Нік Пріцкер. Його племінниця Пенні Пріцкер стала 38-м міністром торгівлі США у кабінеті Барака Обами, а племінник був губернатор Іллінойсу. Взагалі Пріцкер – це одна з найбагатших сімей Америки.

Також раннім інвестором Tesla є політик та бізнесмен Стів Уестлі. Він увійшов до ради директорів компанії ще в 2007 році, а під час президентських виборів 2008 року Вестлі був співголовою Каліфорнійської кампанії «Obama for America». Сьогодні він є членом консультативної ради при Міненерго США.

Альберт Гор, Джон Дорр, Нік Пріцкер, Стів Уестлі, Ілон Маск, Сергій Брін, Ларрі Пейдж – усі вони були донорами кампанії Обами. І це лише ті імена, які мені зустрілися у публічному доступі. Варто зазначити, що ці люди згадані лише у контексті історії Tesla. А вся зелена ініціатива і Recovery and Reinvestment Act зачіпає набагато більше компаній та інвесторів.

Апофеоз

Стрімкий розвиток електромобільних компаній відбувається у спотворених ринкових умовах. Їхній комерційний успіх багато в чому обумовлений державними преференціями, які недоступні для автовиробників з двигуном внутрішнього згоряння.

Уряд США буквально вручну перебудовує автомобільний ринок. І ймовірно, що педалювання теми зміни клімату та викидів парникових газів — ніщо інше як частина програми з перерозподілу капіталу в американському естеблішменті.

При цьому варто зазначити, що все вищеописане можна також інтерпретувати як благу ініціативу групи казково багатих і тому просвітленіших людей, які дбають про населення планети. А підприємництво завжди несе у собі творчу функцію, то чого їм цуратися заробітку на добрій справі?

Однак питання залишається в тому, чи справді ця справа добра.

У науковому співтоваристві немає повного консенсусу щодо факту антропогенного походження кліматичних змін. А загальне переконання в екологічності електромобілів також не можна назвати єдино правильним.