Не забудьте поширити ❤️
Google was renowned for this fast-moving experimental innovation approach, epitomized in this quote by the head of its AdWords service: “If you’re not failing enough, you’re not trying hard enough… If it doesn’t work, move on.”
Як знаходити ідеї, які мають вкотре «перевернути світ»? Як виділяти час на їхню розробку? І, нарешті, як виглядає «департамент пошуку ідей» у сучасній IT-компанії, навіщо він потрібен і яку користь несе для ринку?
Команда New Biz Boosta та CPO компанії Петро Миколаїв у колонці для AIN.UA, поділилися своїм гайдом як перетворювати ідеї на справжній продукт та підкріплювати підприємницьку жилку.
Як все починалося
Мене звуть Петро Ніколаєв. В IT-сфері я майже 10 років, а зараз працюю на посаді Chief Product Officer у компанії Boosta. Я керую командою в 55+ людей, які розвивають продукт з більш ніж 100 000 клієнтів з США та Великобританії.
Як у власників, так і у кожного фахівця компанії Boosta завжди були ідеї продуктів, які вони хотіли б втілити в життя і, звичайно ж, на цьому заробити. Але зазвичай це залишалося лише на рівні ідеї.
Спочатку ми вирішили дати можливість Product та Project-менеджерам реалізовувати певні ідеї в робочий час як pet-проєкт, виділяючи на це 20% робочого часу (такий підхід я підглянув у Google).
В результаті:
- всі ідеї були на масштабування поточного продукту, а не створення нового,
- ідеї були в рамках поточних ресурсів, експертизи, ніші, ринку — ми не виходили за межі,
- мислення було спрямоване у бік створення фіч, не було підприємницького духу,
- ми виділяли у кращому разі 5% ресурсів і прогрес йшов місяцями,
- не було системного чи послідовного підходу,
- не було розуміння, якого результату ми чекали, і як зрозуміти, що робити з продуктом далі,
швидкість і результати були так собі.
Підбиваючи підсумки, ми зрозуміли, що працюючи над ідеями далі, матимемо такі самі результати. Тому прийняли рішення створити команду, яка займатиметься full time пошуками та валідацією ідей та продуктів — корпоративний інкубатор під назвою New Biz. Внаслідок його роботи в компанії має з’явитися новий бізнес.
Що означає бізнес-інкубатор New Biz? Як все відбувається?
Бізнес-інкубатор — це організація, яка підтримує проєкти молодих підприємців на всіх етапах розвитку: від розробки ідеї до її комерціалізації.
New Biz — це R&D-відділ, який працює за фреймворком The Design Sprint, метою якого є ітераційна перевірка продуктових ідей та доведення найкращої з них до стадії MVP. Періодичність – 2 тижні.
Ідея: 1 фаундер (підприємець) = 1 ідея = 1 продукт.
Фаундер – це “швейцарський ножик”, він же розробник, дизайнер і маркетолог.
Пошук проблем та формування гіпотези – де надихнутися?
Спосіб 1. Пошук ідеї завжди починається з техніки self-referential, коли ви відштовхуєтеся від того, що у вас особисто «болить». Наприклад, я проводжу Custdev-інтерв’ю в Zoom, але немає можливості робити нотатки. Це означає, що після розмови потрібно буде переслухати сесію та зробити розшифровку. Хочеться, щоб текст одразу з’явився після завершення дзвінка і не витрачати на цей час або не наймати фрілансера. Отже це може бути ідеєю для продукту.
Спосіб 2. Вивчати ринок, досліджувати, у що зараз інвестують гроші, які ринки розігріваються, в які стартапи найчастіше вкладають, які продукти запускають, читати про них відгуки, купувати самому та користуватися ними.
Про це можна почитати на таких ресурсах як CrunchBase, Product Hunt, TechCrunch, AppSumo.
Спосіб 3. Інтерв’ю та спілкування з потенційними клієнтами. Метод особливо актуальний для тих, хто виводить продукт на незнайомий ринок з аудиторією з іншим менталітетом. На такому інтерв’ю можна не лише дослідити запити користувачів та перевірити гіпотези, а й натрапити на додаткові зачіпки, які згодом можна буде перетворити на життєздатні гіпотези.
Протягом тижня ми шукаємо ідеї, формулюємо та додаємо у беклог.
Як швидко перевірити ідею?
На цьому кроці ми валідуємо свою чи знайдену користувальницьку проблему на предмет її актуальності (а чи справді це проблема?), створюючи базові прототипи, проводячи дослідження, хто і як вже це вирішує, та/або спілкуючись із передбачуваною цільовою аудиторією безпосередньо.
Спосіб 1. Jobs to be done
Для цього ми використовуємо фреймворк JTD (jobs to be done).
Необхідно враховувати, що мета користувача – це не сам продукт, а вирішення проблеми, реалізація задачі (job to be done). Клієнт не купує ваш продукт, а скоріше наймає його на роботу. Тому вам необхідно зрозуміти суть завдання та розробити найкращий інструмент, який допоможе впоратися саме з нею.
Візьмемо приклад із книги «Запитай маму». Щодня мені доводиться зав’язувати шнурки на кедах. Якщо ви прийдете до мене завтра і запропонуєте пістолет за $100, який автоматично зав’язуватиме шнурки за секунду, швидше за все я за це не заплачу. Навіщо мені це треба? Процес зав’язування шнурків займає 2-3 секунди і вже увійшов до звички. Напевно, без шнурків мені було б веселіше, але я не певен. Це якраз та ситуація, коли проблема недостатньо важлива, щоб шукати рішення.
Спосіб 2. Customer development
Проводимо інтерв’ю з цільовою аудиторією, яка вирішує проблему за допомогою іншого продукту, або взагалі з’ясовуємо, як вирішують цю проблему. Як проводити Customer Development вже описано в багатьох статтях.
Де ж брати аудиторію?
- Йти до конкурентів і ловити там клієнтів, особливо незадоволених, які готові вилити вам душу, що їх не влаштувало.
- Можна скористатися сервісами, які допоможуть знайти потенційну цільову аудиторію, з якою можна поговорити, наприклад, userinterviews.com. Це зазвичай економить час – співрозмовник точно приходить, оскільки він за це отримує гроші з вашої комісії сервісу.
- Ще варіант — публікувати у тематичних Facebook-групах чи Telegram-каналах пропозицію про інтерв’ю за якийсь приємний бонус.
Створення noсode-продукту
Один із ключових факторів швидкості — це створення продукту руками фаундера. На сьогодні є багато готових nocode-сервісів, щоб розробити будь-який продукт за якихось $10-100 підписки.
Декілька прикладів:
- Для форм використовується типформ. Якщо сервіс пропонує покроковий контент, можна використовувати платформи для онбордингу, як process.st. Якщо функції можуть бути реалізовані через quiz та калькулятор, можна використовувати outgrow.co. І так далі до створення повноцінного функціонального сайту з нуля без коду за допомогою bubble.io.
- На перших етапах продуктом може бути сам фаундер – через лендинг він отримує заявки та вирішує проблему для кожного клієнта індивідуально. Так один із наших фаундерів Роман зробив за своїм продуктом «Вижимака».
- Fake it, till you make it. Експеримент Fake Doors – це мінімально життєздатний продукт, в якому ви вдаєте, що надаєте продукт або послугу відвідувачам вебсторінки або програми. Ваше завдання – довести клієнта до кнопки підтвердження оплати, щоб порахувати потенційні продажі та конверсію. Тому поки нічого не розробляючи, ви повідомляєте відвідувачам, що продукт існує, і просіть їх взаємодіяти з ним. Якщо вони це зроблять, ви зрозумієте, що покупці зацікавлені в ньому, і вам час почати працювати.
Найчастіше створення продукту — найзрозуміліша, при цьому найтриваліша і витратна по грошам і ресурсам частина, тому її варто відкласти якомога пізніше. Найскладніше — зрозуміти, кому це потрібно і чи сходитиметься юніт-економіка.
Запуск трафіку на продукт та замір метрик
На цьому етапі для нас головне зрозуміти, чи можемо ми взагалі продати продукт. Не можемо – «у топку». А якщо продали та отримали X продажів, то звернути увагу потрібно не на їх кількість, а на конверсію по всій вирві: від показу банера до продажу. Кількість тут потрібна швидше для того, щоб метрики конверсії були точнішими. Тепер можемо і прикидати Unit Economics.
Я довго не міг вирішити, що ж визначатиме успішність продукту. Ось є 10 продажів – це добре чи погано? Якщо з 10 000 відвідувань сайту, то погано, а якщо зі 100 — це успіх. Так, все дуже залежить від самого продукту, ціни — і ми все це зробили «на коліні». Але можна орієнтуватися за метриками конкурентів, бенчмарків у ніші з відкритих джерел, інтерв’ю власників та іншої доступної інформації.
Порада. Якщо збираєтеся продавати продукт, тестуйте відразу гіпотезу про те, чи будуть клієнти купувати, а не користуватися безкоштовно.
Pitch: “вкидаємося” в продукт або відправляємо на цвинтар.
Ми збираємося на demo-зустріч раз на 2 тижні й кожен фаундер робить міні pitch deck про результати свого продукту. Тут ми ставимо питання, накидаємо ідеї, питаємо поради один в одного. Здебільшого фаундер продукту самостійно чи колективно на зустрічі приймає рішення, що далі робити з продуктом: на «цвинтар» чи залишати. Якщо продукт залишається, наступним етапом буде його фінансування Boosta, яка в нашому випадку виступає як angel investor.
Отже, ми не вигадуємо, а шукаємо ідею продукту: розмовляємо з клієнтами, робимо прототип, наводимо трафік, міряємо конверсію продажів, пітчимо інвестору.
Якщо у вас є ідея продукту, амбіції та бажання її запустити; якщо ви не боїтеся помилятися і робити постійний pivot, але не маєте достатньої експертизи, досвіду чи ресурсів, тоді приходьте до команди New Biz Boosta. Ми надамо всі умови для реалізації вашого підприємницького духу.
Щоб не бути голослівним, проілюструємо схему запуску продукту на реальних кейсах.
Кейс 1. Вижимака.
Фаундер: Роман Семіютченко, Product manager команди New Biz.
Що це?
Лендінг з короткими вижимками з відео з саморозвитку та бізнесу.
Як знайшли ідею?
Якщо коротко, на ідею наштовхнули знайдені сервіси з написання скорочених оглядів на книги (Blinkist, Headway).
Що зробили?
Першими клієнтами були колеги. Ми зібрали у них посилання на профільні відео з SEO-тематики довжиною до 1 години, які вони давно хотіли подивитися, але не вистачало часу. І зробили вижимки, які можна прочитати за 5-10 хвилин, за результатами чого отримали позитивний фідбек про корисність.
Далі більше
Створили «на коліні» в Tilda сайт, а потім і програму за допомогою PWA зусиллями 1 людини. Ми побачили світ — закупили трохи трафіку в Linkedin, Facebook і спробували перевірити на готовність кінцевого користувача платити за вирішення проблеми, а також спробували трохи «розігнати» одну зі статей на тематичному порталі для отримання фідбеку потенційної цільової аудиторії.
Підсумок
Проєкт поставлений на hold за рішенням фаундера. Продати за відведений час та довести цінність не вийшло. Можливі причини — вирішення проблеми не має цінності, і ми не змогли достукатися до аудиторії. Чи повернемось пізніше? Так. Є ідеї як для півота продукту, так і для залучення цільової.
Кейс 2. Fire me tender
Фаундер: Петро Ніколаєв, CPO Boosta
Що це?
Додаток, який допомагає менеджеру ухвалити рішення, чи потрібно звільняти співробітника.
Як знайшли ідею?
Self-referential, а точніше, я шукав болі менеджерів, і вирішив, що звільнення співробітника — одне зі складних і ресурсомістких рішень.
Що вчинили?
Склали гайд-опитувальник-чекліст, який складався з теорії з навідними питаннями, за допомогою яких ми з’ясовуємо, чи все менеджер зробив для ухвалення рішення про звільнення. А потім створили продукт “на коліні” через інструмент typeform.com.
Де брав користувачів?
Відправив колегам-менеджерам додаток. Провів інтерв’ю та після кожного фідбека доопрацьовував продукт. Потім я опублікував анонс у себе на сторінці у Facebook і збирав у коментарях зворотний зв’язок. А також опублікував анонс у приватному каналі Big Money, де цільова аудиторія – студенти-бізнесмени.
Як збирався монетизувати?
Для початку підключаємо HR-фахівця за 1000 грн. для консультації. У пакет для клієнта включено 60 хвилин онлайн-зустрічі та збирання даних про співробітника.
А також надаємо інструменти на допомогу для прийняття рішення:
- альтернативи звільненню,
- рекомендації щодо проведення perfomance review,
- поради щодо проведення критичної бесіди,
- рекомендації щодо структури звільнення: про теми розмови, посилання, заборонені слова,
- репетиція звільнення протягом 30 хвилин,
- матеріали з порадами щодо підготовки до звільнення.
Підсумок
Я відправив продукт «на цвинтар», оскільки продажів за спринт не отримав, а завдання звільнення відбувається рідко і нерегулярно, тому складно керувати грошовим потоком.
Кейс 3. Askexpert.pro
Фаундер: Максим Байталюк, Product Manager Boosta
Що це?
Сервіс швидкого пошуку експертів для одноразових консультацій.
Як знайшли ідею?
Як часто буває, ідея виросла з потреб команди New Biz. Ми постійно інтерв’юємо експертів, щоб швидко зануритися у ринок та перевірити ідеї. Оперативний пошук експертів завжди був проблемою для нас і, ймовірно, для інших бізнесів у пошуках експертизи.
Крім того, ринок разових експертних консультацій (micro consulting) активно зростає в Америці, де вже є кілька великих гравців із сумарною оцінкою $4 млрд, у яких можна запозичити перевірені ідеї.
Що вчинили?
Підняли маркетплейс, використовуючи сервіс Webflow (no code, web design) у зв’язці з Calendly (booking) та платіжною системою.
Де брав користувачів?
Цільовий трафік залучаємо за допомогою Google AdWords.
Як збирався монетизувати?
Консультації платні, а платформа збирає комісію за організацію угоди.
Підсумок
Відгуки перших клієнтів є позитивними. Очевидно, що проблема існує і сервіс може її вирішити. Зараз основне завдання — вибудувати процедури підбору та тестування експертів, а також вихід на позитивну unit-економіку.
Три поради підприємцям
Перша порада: не тримайтеся за мертву ідею, незважаючи на вкладений час, гроші та ресурси.
Друга порада: спочатку продаємо, потім створюємо. Починайте з клієнта та продажу.
Третя порада: помиляйтесь швидко, помиляйтесь часто. Це філософія, яка цінує широке тестування та інкрементну розробку, щоб визначити, чи має ідея цінність. Швидкі помилки спрямовані на те, щоб зняти тавро зі слова «невдача», наголошуючи на тому, що знання, отримані в результаті невдалої спроби, насправді збільшують ймовірність кінцевого успіху.
Ми у соцмережах: