Не забудьте поширити ❤️
Письменник, журналіст і директор фірми Merryck & Co Адам Брайант знайшов джерела підприємницької стійкості, які нікому насправді не побажаєш.
Характер і культура компаній проявляється в кризах. Те ж саме стосується й людей. Розбираючись з наслідками пандемії нового коронавірусу для бізнесу, лідери бачать, хто з їхніх співробітників гідно зустрів нові виклики, а хто опинився ними розчавлений. Часто трапляються сюрпризи: одні люди, від яких вони очікували стійкості, приголомшені, а інші, що, як правило, діяли на задньому плані, знаходять лідерський голос.
COVID-19 перевіряє нас на стійкість, і попри все, що було вивчено і написано про цю якість, вона залишається дещо таємничою. Чому одні люди, збиті життям з ніг, можуть піднятися, а інші – ні? З огляду на те, наскільки важливо долати труднощі у світі нескінченних пригод – навіть під час відсутності глобальної кризи, такої як COVID-19, – стійкість виступає однією з ключових якостей, які хотіли б бачити компанії у своїх співробітників.
Звідки береться стійкість? Це м’яз, який можна розвинути завдяки міцному сімейному життю, наставницьким відносинам або позитивному досвіду – все це допомагає дітям і молоді підготуватися до майбутніх життєвих випробувань.
Але життєстійкість також часто формується в молодому віці через негативний досвід, який змушує дітей покладатися на те, що психологи називають «внутрішнім локусом контролю», – концепцію, розроблену в 1950-х роках американським психологом Джуліаном Роттером. Стикаючись з проблемою, ці молоді люди беруть свою долю у свої руки та не дозволяють обставинам брати верх.
Розмовляючи з генеральними директорами, я завжди запитував про їх ранній життєвий досвід та події, що иали на них вплив, і з’ясувалося, що дивно великий відсоток цих лідерів виріс в складних умовах. У багатьох були батьки-алкоголіки, багато піддавалися насильству в дитинстві. Чиїсь батьки мали проблеми з психічним здоров’ям. Хтось ріс в небезпечних кварталах, які були затоплені бандами, або в поганих умовах, коли в родині ледве добували кошти для прожитку.
«Хрещений батько» Кремнієвої долини назвав 3 якості, які зроблять підприємців успішними в світі після COVID-19
Головне, що говорили собі ці майбутні лідери, або що було вбито в них батьками – “не бути жертвою”. Нікому не побажаєш таких важких обставин, але саме в моменти випробувань вони виявляли, на що здатні. Негативні події вселяли в них впевненість, адже якщо вони вже пережили важкі часи, то значить, зможуть зробити це знову.
Але цей досвід, хоча і робить сильнішими, створює особливі проблеми, особливо в плані необхідності іноді делегувати, просити про допомогу та віддалятися. Цей урок був засвоєний двома вражаючими керівниками, однієї з яких більше немає з нами.
Лейла Джана трагічно померла від раку в січні 2020 року в 37 років. Вона була засновником і генеральним директором компанії Samasource, глобальної технологічної платформи, яка розробляє рішення для штучного інтелекту. Коли я брав у неї інтерв’ю у 2017 році, Джана поділилася історією про своє тяжке життя – в дитинстві їй довелося переїжджати 12 раз, грошей було мало, і в школі над нею часто знущалися.
«Були моменти в дитинстві, коли життя здавалося мені емоційно дуже важким, – говорила Джана. – Але я думаю, що це дає тобі таку стійкість, яка допомагає справлятися з труднощами під час неминучих падінь у житті підприємця. Запорука успіху в підприємництві – не видатні здібності. Не творчий геній. Це просте вміння не опустити руки, коли все дійсно погано».
Я запитав у Джани, як цей досвід вплинув на її стиль керівництва. «Я думаю, що багатьом дітям, які зіткнулися з проблемами в сім’ї, нелегко, – відповіла вона. – Вони постійно перебувають у режимі посиленої пильності, і я думаю, що багато підприємців працюють в такому режимі. Ви постійно переживаєте, чи можна довіряти іншим людям, ви весь час чекаєте, що трапиться найгірше. Це може приносити користь і бути дуже руйнівним для тісних відносин з персоналом». Зрештою, така супернастороженість, навіть при благих намірах, може зробити делегування відповідальності складним завданням, що виллється в мікроменеджмент або домислювання.
Ця тема знову виникла в недавньому інтерв’ю з Жаклін де Рохас, досвідченим технологічним лідером і наставником нашої фірми, Merryck & Co. Я запитав про те, що вплинуло на неї в ранньому віці, і був вражений її історією.
«Я виросла в жорстокій сім’ї, – розповіла вона. – У моєї матері щотижня з’являлися нові синці під очима, і вона терпіла це, поки мені не виповнилося 8 років. Це був важкий час для мене, і особливо для мами та брата. Я перетворилася в дитину-невидимку, щоб не накликати на себе гнів батька. Це був важкий, важкий час, але коли ти стикаєшся з такими речами, стаєш досить стійким».
«Забігаючи наперед. Коли я стала відома як фахівець з пошуку та усунення проблем у світі технологій, мені більше не доводилося шукати іншу роботу. Мій набір навичок був затребуваний, і моя стійкість давала мені перевагу. Заженіть мене в кут, і я виявлю свої кращі якості, тому що я була там вже багато разів, притискаючись спиною до стіни».
Я запитав її, як деяким людям вдається вирватися з цих обставин. «Я просто не хотіла там залишатися, – сказала вона. – Це було похмуро і самотньо. Але доводиться платити свою ціну, звичайно. З одного боку, я дуже, дуже стійка, але з іншого – мені довелося вчитися звертатися за допомогою, і мені це вкрай складно дається. Стійким людям, яким доводилося виживати, нелегко просити про допомогу. Це і є ціна, і мені довелося багато працювати над собою, щоб зберегти свою життєстійкість, але також розвинути крихкість, яка з цим пов’язана, тому іноді я можу попросити про допомогу».
Непорушна істина життя і лідерства свідчить, що сила кожної людини також може бути її слабкістю. На прикладі таких лідерів, як Джана і де Рохас, які розповідають про свою боротьбу і про тривалі проблеми, що створюються цією боротьбою, ми можемо краще зрозуміти, яка ціна стійкості.
Цей урок особливо важливий для їх колег-керівників, яким не потрібно намагатися робити все самостійно, хоча через свою самодостатність вони цього прагнуть. Ми знаходимося в незвіданих водах пандемії COVID-19, і лідери повинні покладатися на співпрацю і надійних колег, щоб впоратися з цим унікальним викликом. Просто простягніть руку і попросіть про допомогу.
Ми у соцмережах: