Не забудьте поширити ❤️
Український парламент розпочав податкову реформу. Ухвалений напередодні законопроєкт №5600 змінить деякі правила. Хтось почне платити більше, та й загалом цей закон запроваджує кілька десятків податкових новацій.
Ми, звичайно ж, розповімо лише про ту частину з них, яка може зачепити будь-якого українця. Незважаючи на 11 тис. правок, закон ухвалили зі 127 змінами. І «працювати» він почне із настанням нового року – з 1 січня 2022-го. Про це пише MC.today, ділимося найцікавішим.
Про що цей закон
Ще навесні, коли над ним розпочинали роботу, закон назвали «антіолігархічним». Але коли його текст оприлюднили, обурюватись почав і бізнес. Підприємці побачили у ньому можливості для тиску на бізнес із боку держави. Ще й майже кожен українець, який володіє землею, наприклад, теж міг отримати новорічний «подарунок». Після ухвалення у першому читанні у липні депутати подали близько 11 тисяч правок. З них взяли до уваги лише 127, залишивши деякі скандальні нововведення.
Економісти в нововведеннях побачили бажання держави зняти більше доходів з населення, наповнивши таким чином бюджет. Але міністр фінансів тоді заявив, що «під удар» підставили лише олігархів.
«Ніби влада хоче притиснути чесний бізнес, зібравши з нього максимальні податки. Не відповідає дійсності. Запропоновані зміни стосуватимуться лише представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися спеціально виписаними під них нормами для їхнього збагачення», – заявив тоді Сергій Марченко.
Насправді виявилося, що достатньо пунктів так чи інакше стосуються життя «звичайних» громадян. З «антиолігархічних» норм варто виділити основні: збільшені ставки екологічного податку (за викид небезпечних речовин і в повітря, і у воду) і збільшується акциз на видобуток залізняку.
Акциз на «зелену» енергетику, який намагалися під шумок протягнути у початковій версії закону, забрали. Це зберегло підприємцям, які, наприклад, мають сонячні станції, 3,2% акцизу. Решта норм торкнеться багатьох українців, але про все по порядку.
Податки на землю та торгівля на базарах: готуйте гаманці
Приготуватися варто тим, хто працює із землею та на землі. Наприклад, якщо ви торгуєте тим, що виростили на власному городі та отримуєте більше 12 мінімальних зарплат на рік. Тобто виростили картоплі та цибулі, продали їх на 72 тис. грн – сплатіть, будьте ласкаві, 18% податку на доходи.
Ще одне нововведення – податок на землю, який не стосуватиметься земель у межах населених пунктів. Мінімальна площа земельної ділянки, яка дозволяє користуватися спрощеною податковою системою, стала ще меншою. Раніше це були 2 га, тепер буде 0,5 га. Також запроваджується поняття «мінімальне податкове зобов’язання», яке мають заплатити власник чи орендар землі, незалежно від того, є дохід чи ні. Податок порахують за формулою, де сума податків щонайменше 5% вартості землі.
Бізнес не спатиме спокійно, якщо є борги
Відносини малого та середнього бізнесу з податківцями дещо зміняться. Найскандальніші пункти із закону прибрали, але залишили дуже цікаві. Наприклад, повноваження державних органів для стягнення податкових боргів розширюються. Забирати їх зможуть прямо з рахунку в банку або готівкою без рішення суду. Якщо ж сума боргу більша за 1 млн грн, то через суд можуть заборонити виїзд керівника за кордон. Керівнику залишили право на апеляцію та касацію.
Ще законом створюють спеціальний реєстр, до якого будуть вносити керівників підприємств із податковим боргом. Перенесення збитків попереднього року наразі обмежено 50% за один рік. А термін непогашення боргу як підстави для звернення до суду збільшили до 240 днів.
Але є й приємне. Наприклад, законом дозволили проводити аудіо- та відеофіксацію податкових перевірок. Знімати та записувати можуть і податкова, і платники податків. А пізніше записами можна скористатися в судових дебатах. Але загалом представники бізнесу розчаровані прийнятими новаціями. В Українському союзі промисловців та підприємців упевнені у збільшенні податкових навантажень.
«Антикризова рада громадських організацій, роботодавці та інші ділові асоціації не підтримали законопроєкт №5600 як погіршуючий бізнес-клімат і збільшуючий частку тіньової економіки. Ухвалений документ ще не залишив парламент, тільки після проходження певних процедур він буде направлений на підпис президенту», – кажуть у прес-релізі організації
Нерухомість – як вишенька на торті
Величезний «подарунок» отримали інвестори та фізособи, які торгують квартирами. Зараз, якщо квартира продається протягом трьох років з останньої угоди, потрібно сплатити 5% її вартості додатково. Закон №5600 це змінює: якщо протягом року ви хочете продати понад дві квартири, доведеться заплатити 18% податку на доходи.
Під час другого читання цю норму трохи пом’якшили, додавши труднощів у розрахунках. 18% будуть утримувати не з усієї вартості житла, а з чистого прибутку – з різниці між ціною продажу та ціною попередньої покупки. Хотіли також запровадити ПДВ під час операцій з нерухомістю, але у фінальному варіанті закону норму прибрали. Хоч і не закрили тему повністю. Введення ПДВ, на думку чиновників, врегулює прибутки посередників ринку нерухомості.
«Звільнення від ПДВ продажу житла на вторинному ринку справді використовується у будівельній галузі у схемах мінімізації сплати податків, які існують уже багато років», – говорив міністр фінансів Сергій Марченко.
Інша історія з вторинним ринком. Тут змінюється лише податок під час купівлі-продажу. Але аналітики вважають, що на подорожчання житлової площі чекає і первинний, і вторинний ринок. Раніше ми, до речі, вже писали, як дорожчають квартири. Наразі озвучують цифри серйозніші – квадратні метри можуть додати близько 20% вартості.
Ми у соцмережах: