Бізнес, Гроші, Новини, Стартапи

Запуск стартапу за допомогою внутрішнього фінансування: як виникла ця тенденція і що з нею не так

20 Грудня, 2021

Не забудьте поширити ❤️

Бутстреппінг (bootstrapping) – це спосіб запуску компанії без зовнішнього фінансування, тобто банкірів та інвесторів. Такі фундатори часто зображуються як «незалежні аутсайдери», які не відступають від своєї мети. Саме таку стратегію розвитку обрали GoPro, GitHub, Mailchimp та (на ранніх стадіях) Facebook.

Однак цей термін не завжди мав позитивне значення і зараз привертає до себе увагу в рамках проблеми зростаючої нерівності. Заглянемо в історію походження бутстропінгу і розберемося, наскільки етичний цей термін у сучасному світі.

Запуск стартапу за допомогою внутрішнього фінансування: як виникла ця тенденція і що з нею не так - startups, news, groshi, businessЗапуск стартапу за допомогою внутрішнього фінансування: як виникла ця тенденція і що з нею не так - startups, news, groshi, business

Спочатку термін мав жартівливе значення

Термін «бутстропінг» з’явився в 1834 завдяки винахіднику Німроду Мерфрі з Нешвілла, Теннессі. Мерфрі подав оголошення в місцевій газеті, де повідомив, що він винайшов вічний двигун. На той час ця заява, мабуть, була поширена серед диваків та псевдовчених.

Це невелике оголошення стало “вірусним” (наскільки це було можливо у 19 столітті). Незабаром воно з’явилося в інших місцевих газетах по всій країні. Зараз люди часто діляться публікаціями в соціальних мережах, щоб над ними пожартувати — так само кожен, кому траплялося це оголошення 1834 року, додавав власний коментар.

“Мабуть, Мерфрі вдалося перебратися через річку Камберленд або паркан скотарня за допомогою ремінців на черевиках”, – уїдливо зазначив редактор газети в Мобіл, Алабама.

“Вони просто сміялися над його ідеєю”, – стверджує Бен Циммер, оглядач-лінгвіст The Wall Street Journal, який досліджував історію фрази “pulling yourself up by one’s bootstraps”. За його словами, протягом десятиліть цей термін використовувався, щоб висміювати когось — ніхто не говорив так щодо себе.

Згодом він почав надихати стартапи

До 20 століття значення терміна змінилося – тепер він позначав щось не тільки можливе, а й бажане, а також вихваляв самодостатність. Як стверджує Циммер, точно не зрозуміло, коли це сталося.

Метт Резерфорд, бізнес-професор Державного університету Оклахоми та автор книги Strategic Bootstrapping, стверджує, що з’явилося багато блогів, подкастів, книг та наукових праць, які позитивно характеризували запуск компаній без зовнішнього фінансування.

Мало хто сумнівається в ефективності цього підходу: зазвичай питання полягає лише в тому, чи підходить він для будь-якого конкретного бізнесу.

За словами Резерфорда, шанувальники бутстропінгу діляться на дві категорії.

  • Перші розглядають його як спосіб уникнути зовнішнього впливу, який може спотворити первісне бачення компанії. Вони вважають, що банкір або акціонер говоритимуть засновнику, як управляти його власним дітищем.
  • Другі зацікавлені у стратегічній цінності запуску стартапу з обмеженими ресурсами. Як передбачається, це спонукає шукати креативні рішення.

Наприклад, коли Нік Вудман запускав компанію GoPro, він мав $10 тисяч, зароблених на продажу ременів з черепашок та бісеру. Він спроектував першу версію продукту вручну, тому що він не мав ні знань, ні обладнання, щоб зробити це в цифровому форматі.

Проте метод не позбавлений моральних та практичних мінусів

Розповіді про героїчних засновників, які зробили все самотужки, як правило, не враховують той факт, що для цього потрібен доступ до певних ресурсів. Повернемося до прикладу Вудмана. Ідея камер GoPro спала йому на думку, коли він вирушив займатися серфінгом до Австралії та Індонезії після того, як його попередній відеоігровий стартап провалився.

Вудман мав достатньо коштів, щоб дозволити собі такий відпочинок. Крім того, він жив із батьками та отримував додаткову допомогу, у тому числі кредит на $200 тисяч від батька, співзасновника інвестиційного банку.

В історіях про те, що потрібно діяти самостійно і без сторонньої допомоги, ключові деталі часто не беруться до уваги.

Письменник і натураліст Генрі Девід Торо відомий тим, що він самостійно збудував хатину на березі Уолденського ставка і забезпечував себе всім необхідним. Проте насправді він покладався на общинну культуру, а його сімейний бізнес — фабрика з виробництва олівців — став можливим завдяки тому, що його дядько випадково знайшов поклади графіту.

У розповідях про переселенців, які з початку 19 століття масово залишали схід США і прямували на захід, рідко йдеться про те, що понад 1,6 млн людей отримали безкоштовні землі через державні програми, такі як Гомстед-акт 1962 року. Протягом усієї історії США не всі мали рівний доступ до таких програм.

В результаті багато активістів, у тому числі Мартін Лютер Кінг-молодший, поставили під сумнів поширене трактування бутстропінгу.

Чорношкірі та іспаномовні засновники вдаються до бутстропінгу частіше, ніж білі та азіати, оскільки вони не завжди можуть отримати доступ до венчурного фінансування, особливо в галузі охорони здоров’я. Ці відмінності ще більше виражені за гендерною ознакою.

Підприємець Сет Годін визнав: лише певний клас людей має «зв’язки, привілеї та нерівномірно розподілений кредит довіри», щоб самотужки створити компанію, яка «стане публічною, принесе мільйони і змінить культуру».

Іншими словами, незважаючи на окремі історії, здебільшого бутстропінг – це не стовідсотковий спосіб запустити одну з найбільших компаній у світі.

Тим не менш, Годін радить багатьом засновникам придивитися до цього підходу, щоб зосередитися на унікальності свого продукту або послуги. Він стверджує, що найкраще приділяти увагу спілкуванню із клієнтами, а не залученню інвесторів. Хороший інструмент для цього – Kickstarter.

Однак, на думку Резерфорда, є ще одна причина, через яку слід з обережністю ставитися до міфів про самостійний запуск стартапів. Він вважає, що підприємці-початківці можуть ставити під сумнів допомогу та поради досвідчених інвесторів.

«Можливо вам слід щось виправити або повністю змінити курс, — каже він. — І, певно, вам неприємно це чути. Але вам варто прислухатися до всіх цих порад, перш ніж рухатися вперед».

Крім того, 90% стартапів зазнають невдачі, а отже наявність достатньої кількості ресурсів для масштабування може призвести до більш серйозного падіння. «Мене непокоїть, коли мої студенти вважають, що краще починати з меншими засобами, ніж із великими, — стверджує Резерфорд. — Це рішення треба ретельно обмірковувати».

Підпишіться на e-mail розсилку Українського Спектру

«Український Спектр» в Telegram – коротко про головне один раз на день
Підписатись на канал

Ми у соціальних мережах:

Ми у соцмережах:

Слідкуйте за UAspectr у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram
Menu