Не забудьте поширити ❤️
Вам ніколи не було цікаво, як насправді йдуть справи в Індії з IT? Звідки всі ці жарти про індуський код і що за ними стоїть? Як насправді працюють розробники в Індії та як на їх роботі відбивається кастова система і місцева релігійність?
Щоб заглянути в цю багато в чому незрозумілу країну IT-директор з Індії, яка приїхала в Бангалор, «індійську Силіконову долину», щоб відкрити тут філію аутсорс-компанії, розповіла, як насправді йдуть справи з IT в Індії: де працюють місцеві програмісти, чому їх цінують у всьому світі та як індійський менталітет впливає на їх роботу.
Чому багато компаній відкривають філії в Індії
Привіт, мене звуть Олександра, і я вже 7 років живу в індійському місті Бангалорі. Раніше я працювала в компанії, яка часто займалася аутсорс-проєктами для зарубіжних замовників. І в 2015 році ми вирішили відкрити офіс в країні, де легко знайти англомовних програмістів.
Ми вибирали між трьома країнами: Китаєм, В’єтнамом та Індією. Індія перемогла з кількох причин:
- Велике число англомовних фахівців. Англійська в Індії – одна з офіційних мов. Її знають дуже багато фахівців, і практично всі IT-спеціалісти говорять на ній вільно. Більшість інших країн похвалитися цим не можуть.
- Розвинений IT-сектор. Останнім часом Індія зробила значний ривок у сфері IT. Сюди одними з перших приходять всі нові технології з США. Спочатку Індія, а потім інші країни. Який би новий стек не з’явився, в Індії ви знайдете фахівця, який вже з ним працює.Тут відкриті офіси Google, Microsoft, IBM, Intel, Accenture, Cisco, Adobe, Apple, SAP та інших великих компаній. Особливо це відноситься до Бангалору – сюди із задоволенням переїжджають IT-інженери з усієї країни.
- Не занадто високі ціни. В Індії прийнятні витрати на офіс та інші супутні роботи речі. Розробники теж обходяться не так уже й дорого. В 2015 рівень був трохи нижче, але навіть з огляду на зростання, філія тут обійдеться дешевше, ніж де-небудь в Європі.
- Величезне число інженерів. В Індії близько 4,5 мільйона людей зайняті в IT-секторі. Мені здається, що навіть якщо в усьому світі закінчаться IT-фахівці, то Індія буде останньою країною де це станеться. Так, серед такого великого числа трапляються не самі кваліфіковані. Але і крутих хлопців теж дуже багато.
Проаналізувавши всі фактори, ми прийняли рішення на користь Індії та зокрема міста Бангалор. Тому я приїхала сюди відкривати офіс, все організувала і залишилася в ньому в якості директора.
Що зробило саме Бангалор технологічною столицею Індії
Бангалор – третє за величиною місто в Індії та столиця штату Карнатака. Тут відкрито багато технічних університетів, і молодь з усієї Індії приїжджає в Бангалор вчитися. А потім залишається, щоб знайти роботу, так як вибір роботодавців величезний, багато стажистів програм і вакансій для джуніорів.
Ще в 1984 році тут стали відкривати філії компанії з США – їх привернула велика кількість кваліфікованих інженерів і низькі ціни на розробку. І слідом за цими компаніями поступово підтягнулися інші, перетворивши Бангалор в індійську Силіконову долину.
Зіграло роль і те, що в Бангалорі в цілому непогано – тут приємний клімат, прийнятні ціни і хороший рівень життя. Наприклад, коли зарубіжні компанії відкривають офіси, в Делі або Гайдерабаді, туди складно затягнути експатів, менше бажаючих переїжджати працювати і ділитися досвідом. А ось в Бангалор їдуть із задоволенням. Тому багато іноземних компаній переносять свої хедофіси з Делі саме в Бангалор. Така історія сталася з компанією ІКЕА – вони відкрилися в Делі, але потім перенесли офіс в IT-столицю.
Особливості індійського IT з точки зору керівника: як тут справи з наймом і робочими процесами
Текучка кадрів. В Індії вважається нормальним міняти роботу – іноді на вулиці навіть висять білборди з пропагандою зміни місця роботи і пошуку варіанту краще. Щоб утримати співробітників, необхідно грамотно вибудовувати процеси, з урахуванням місцевих особливостей ринку праці та законодавчої бази. Наприклад, тут прийнято в обов’язковому порядку щороку підвищувати зарплату на 10%.
В Індії свої особливості рекрутингового процесу. Наприклад, тут «notice period» від 30 до 90 днів. Тобто від моменту прийняття оффера до виходу на роботу може пройти три місяці. І звичайно, немає ніяких гарантій, що в перебігу цього часу ваш основний кандидат не передумає Популярна опція «Buy out» – можна заплатити компанії зарплату співробітника за дні, що залишилися, щоб він відразу перейшов працювати до вас, як би викупив його.
Ще в Індії обов’язково є «Joining bonus» – сума, яку співробітнику платять в перший місяць роботи, крім зарплати. Це може бути 300$, а може і 2000$, в залежності від посади і можливостей компанії.
Тут немає NDA на зарплати – кандидати відкрито говорять суму заробітку на останньому місці роботи, надають підтверджуючі документи і озвучують свої побажання і очікування майбутнього доходу.
Любов до дипломів. Індійці дуже люблять колекціонувати дипломи і сертифікати. Тут у багатьох є диплом MBA – причому такий випускник може працювати в колл-центрі, отримуючи зарплату 300$. На співбесідах всі дуже ображаються, якщо в розрахунок беруть тільки релевантний досвід, а на дипломи не звертають уваги.
Релігійність впливає на роботу. Тут три основні релігії: індуїзм, християнство та іслам. І важливо, щоб співробітник міг взяти вихідні на своє релігійне свято. Індуїст, наприклад, може відмовитися від вихідного в Ід, але попросить додатковий день на Дівалі.
Сильно розвинений мікроменеджмент. Індійці звикли працювати за чіткими інструкціями і прописаними кроками, брати на себе відповідальність і проявляти ініціативу їм не властиво.
Сім’я на першому місці. Тут прийнята шестиденка, іноді позмінна. Багато хто працює ночами, і до цього всі звикли. Але ось помирати на роботі ніхто точно не буде. Сім’я і особистий час для індійців найважливіші, працювати вони будуть рівно стільки, скільки прописано в договорі.
А якщо щось трапиться, вам в будь-який момент можуть зателефонувати і сказати, що захворів улюблений дядечко і тільки ваш дорогий співробітник може відвезти родича в лікарню і бути доглядальницею.
Фальшиве «нерозуміння». Відразу поясню на прикладі. Якщо співробітник працює віддалено та у нього відключили електрику – він просто повідомить, що сьогодні працювати не може. На що йому потрібно прямо сказати, що в такому випадку він може приїхати в офіс або попрацювати з найближчого Старбакса. І тоді проблема відразу вирішується. Але сам співробітник робить вигляд, що не додумався до такого рішення.
І взагалі час у них тече по іншому, вони не поспішають і часто чекають, що все вирішиться якось само собою, без їх активної участі.
Справжні боллівудські драми. Якщо вирішите когось звільнити, особливо фрешера, будьте готові, що до вас в офіс з’явиться вся його сім’я і буде благати взяти його назад на роботу. А пускаючим сльозу жінкам в сарі не так-то просто відмовити.
Особливості чаювання. Коли ми відкрили офіс, обладнали кухонний куточок, закупили каву і т.д., а колега з сусіднього офісу повідомив, що я зробила все даремно – ніхто тут не п’є чай з пакетиків і не буде робити його собі сам. Потрібно найняти спеціальну людину, яка буде варити масала чай всім бажаючим. Він же може бути кур’єром і прибиральником. А купувати потрібно не кулер і чайник, а плиту, каструльку і спеції.
Але при цьому тут не важливо, зарплата 200 доларів або 3000 – будь-який співробітник може спокійно їсти на обід руками рис з бананового листа, приготований в найближчому до офісу наметі на вулиці. І стоячи біля дороги пити чай за 5-10 рупій, який продає чайвалла з велосипеда.
Трохи про звичайне життя в Бангалорі
В Індію рідко наймають співробітників з-за кордону – тут вистачає своїх. Але все одно хочу трохи розповісти, як тут живеться – раптом вас сюди занесе як туриста або відправлять у відрядження з обміну досвідом від вашої компанії.
Клімат. Тут він набагато краще, ніж в більшості індійських міст. Практично весь рік стоїть однакова температура: ніколи не буває дуже холодно або дуже жарко. Сезону мусонів майже немає. У це важко повірити, але всі сім років я не користуюся кондиціонером в квартирі.
До речі ще цікаво, що в околицях Бангалора добувають мармур і він тут дуже дешевий. Тому навколо все з мармуру: підлоги, сходи, стільниці. І від цього в будівлях, особливо старій споруди зберігається комфортна температура протягом усього року.
Страшні пробки. Це не перебільшення – за офіційними даними Бангалор займає перше місце в світі за пробками. Кожен раз потрапляючи в трафік поза Індією я посміхаюся, уявляючи, скільки тут би ще вмістилося машин, мотоциклістів, рікш, корів і хаотично бігаючих пішоходів.
Касти за фактом ще існують. Офіційно кастова система в Індії скасована, але всі живуть за нею – визначають касту на прізвище, вимагають довідку про касту при прийомі в школу, дотримуються кордону при спілкуванні. А біла людина поза кастою, і до сих пір в дивину. Якщо ви подружитеся з індійцем, він буде кликати вас додому і показувати родичам і сусідам. До речі, співробітники і колеги роблять те ж саме.
А в добавок до кольору шкіри ще їх вражає високий зріст. І у мене є смішна історія – я не тільки біла, але ще і висока, 182 сантиметри. Мало того, що багато перехожих просять сфотографуватися разом, так одного разу до мене підійшли з рулеткою і почали вимірювати мій зріст прямо на вулиці. Потім запросили в храм для присутності на якийсь церемонії, де я повинна була стояти тримаючи в руках кокос, якби, звичайно, погодилася прийняти таке цікаве запрошення.
І, якщо чесно, у мене немає ніяких історій про «індуський код» і некваліфікованих співробітників. Може, і трапляються програмісти, які працюють погано – але це характерно для багатьох країн. Тут досить легко знайти хороших, сильних співробітників. Часто навіть легше, ніж в інших країнах, тому що IT-фахівців дуже багато – є з кого вибирати. Правда, процес рекрутингу може зайняти більше часу.
Ми у соцмережах: